АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1990/22-ц-994/12Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 22-ц/1990/994/12 Доповідач - Козак .О.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Козака І.О.

суддів - Хоми М. В., Загорський О. О.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю сторін - представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2011 року по справі за позовом Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського" до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася в суд з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким позов Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського" до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 кошти, оплачені як вартість її навчання у Державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" в сумі 40487,78 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні пред'явленого Державним вищим навчальним закладом "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи; на непрравильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, закінчивши бюджетну форму навчання у державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського", відмовилася працювати за місцем направлення, що в силу вимог чинного законодавства є підставою для стягнення з неї оплачених державою коштів за навчання.

Колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Судом установлено, що 25 вересня 2003 року між навчальним закладом та ОСОБА_1 було укладено угоду №4 про підготовку фахівців з вищою освітою, за умовами якої відповідачка, яка була зарахована до вищого навчального закладу за держзамовленням, зобов"язалась прибути після його закінчення на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням-відшкодувати до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

Згідно зі ст.ст. 1,2 Указу Президента України "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" №77 від 23 січня 1996 року, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №342/96 від 16 травня 1996 року, вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів за рахунок коштів державного бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів -за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб -для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи-для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням).

Особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду за якою вони зобов"язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше, ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Згідно протоколу засідання комісії від 7 грудня 2008 року ОСОБА_1 була направлена на роботу провізором у смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області.

Відповідач закінчивши навчання на бюджетній формі у ДВНЗ "Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського" за місцем направлення працювати відмовилася.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року зобов"язано державний навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" провести відповідну роботу по відшкодуванню вартості навчання випускниками, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням відповідно до угод та які станом на 31 березня 2009 року з невідомих причин не приступили до роботи.

Відповідно до проведеного провідним контролером-ревізором КРУ в Тернопільській області розрахунку фактичних затрат на одного студента фармацевтичного факультету за державним замовленням випуску 2008 р., затрати становлять 31064,57 грн.

Крім того, згідно із Додатком №17 до розрахунку затрат на навчання випускників ОСОБА_1 за період її навчання у Державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" було виплачено 9 423,21 грн. стипендії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного вищого навчального закладу "Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського" 40487,78 грн. вартості навчання у вказному начальному закладі.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.О. Козак