АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10637/12 Справа № 2/0418/600/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Овчаренко Н.Г. Доповідач - Кіктенко Л.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Кочкової Н.О., Колодяжної Н.Є.

При секретарі: Бойко О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 7 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа: Сектор у справах громадянства фізичних осіб Новомосковського МВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Новомосковської міської Ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 7 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа: Сектор у справах громадянства фізичних осіб Новомосковського МВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Новомосковської міської Ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації задоволено частково.

Визнано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1

Зобов*язано Сектор у справах ГІРФО Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду частково скасувати і ухвалити нове рішення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2003 року(а.с.13-14).

ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 22 вересня 2001 року, від якого мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачка та неповнолітня донька були зареєстровані у належному позивачці будинку.

До 18 грудня 2008 року відповідачка проживала однією сім*єю з ОСОБА_6 у будинку позивачки і 18 грудня 2008 року припинила сумісне проживання з чоловіком, 11 березня 2009 року шлюб між ними було розірвано. Відповідачка уклала інший шлюб і мешкає з донькою та новою сім*єю за адресою: АДРЕСА_2

Згідно вимог ч.2 ст.405 ЦК України член сім*ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім*ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла.

Факт непроживання понад двух років без поважних причин ОСОБА_3 з донькою за спірною адресою підтверджується актами перевірки вказаного будинку(а.с.6-10), поясненнями свідків ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10

Частково задовольняючи позовні вимоги тільки відносно ОСОБА_3, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до вимог ч.3 ст.155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і відповідно до вимог ч.2 п.2 ст.3 Сімейного кодексу України дитина належить до сім*ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Тому як мати так і батько повинні забезпечити ОСОБА_4,2003 року народження, належні умови для проживання.

Погодитись з таким висновком суду неможливо, враховуючи наступне.

При цьому суд не врахував, що спірний будинок не є власністю батька ОСОБА_4, а власником є її бабуся.

Відповідно до вимог ст.160 Сімейного кодексу України батьки, які проживають окремо, за взаємною згодою приймають рішення про те, з ким з батьків буде проживати дитина.

Судом встановлено, що дитина проживає з матір*ю за вищевказаною адресою за згодою батьків більше року і відповідно до вимог ч.2 ст.405 ЦК України, якою передбачено, що член сім*ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім*ї понад один рік, тому разом з матір*ю втратила право на користування спірним житлом.

На час ухвалення оскаржуваного рішення ОСОБА_4 , 2003 року народження, виповнилось 13 років.

Частиною 3 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів )або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров*я тощо, в якому вона проживає , якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном), або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

За таких обставин у суду першої інстанції були законні підстави для задоволення позовних вимог і відносно неповнолітньої ОСОБА_4, 2003 року народження.

У зв*язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 7 лютого 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4, 2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1 скасувати, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4,2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1 задовольнити та визнати ОСОБА_4,2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 7 лютого 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4, 2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4,2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_4,2003 року народження, такою, що втратила право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: