АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/9492/12 Справа № 403/3899/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Кіктенко Л.М.
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: Кіктенко Л.М.
Суддів: Кочкової Н.О., Петешенкової М.Ю.
при секретарі: Бойко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про розірвання договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3, третя особа КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, про розірвання договору купівлі-продажу. ОСОБА_2 посилалась на те, що 23 січня 1998 року між нею на ОСОБА_3 було укладено договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 373. Але ОСОБА_3 у вказаний строк квартиру не прийняв та до теперішнього часу не всилився до неї, у зв'язку з чим, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 року ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3, третя особа КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, про розірвання договору купівлі-продажу відмовлено.
З таким рішенням не погодилась ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Судом встановлено, що 23 січня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 373. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1. До підписання договору ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 9 179,77 грн. та зобов'язалась в строк до 23 липня 1998 року виписатися з місця постійної реєстрації та звільнити вищезазначену квартиру(а.с.42).
31 березня 2011 року ОСОБА_3 в КП «ДМБТІ»зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 373.
Згідно з довідками КЖЕП №13, ОСОБА_2 разом із своєю родиною, що складається із п'яти осіб, зареєстровані і мешкають у квартирі АДРЕСА_1
Підставою розірвання спірного договору купівлі-продажу позивачка вказувала те,що відповідач у вказаний в договорі строк (до 23 липня 1998 року) придбану квартиру не прийняв і до цього часу в неї не вселився, а вона зі своєю сім*єю продовжує проживати в цій квартирі, посилаючись на норми Цивільного Кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, який не розповсюджується на виниклі правовідносини 23 січня 1998 року.
З позовом до суду позивачка звернулась лише 13 грудня 2011 року(а.с.2).
Згідно вимог ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки, а за позовами державних організацій, колгоспів та інших кооперативних та громадських організацій, один до одного- в один рік.
Відповідно до вимог ст.74 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Частиною 1 ст.80 ЦК УРСР передбачено, що збіг строку позовної давності до подання позову є підставою для відмови у позові.
Статтею 232 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, якщо покупець в порушення договору відмовиться прийняти річ чи сплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем та сплати ціни, а також відшкодування збитків, спричинених затримкою виконання, або зі своєї сторони, відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт підтвердила, що відповідач повністю сплатив їй кошти за договором купівлі-продажу вказаної квартири і зареєстрував квартиру в ДМБТІ Дніпропетровської обласної Ради, що підтверджує фактичне прийняття ним купленої речі.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про пропуск позивачкою без поважних причин трирічного строку позовної давності для звернення до суду та обґрунтовано відмовив їй у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, встановленим обставинам, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з*ясовані права та обов*язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: