ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"25" жовтня 2006 р. |
Справа № 16/354-06-9345 |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: не з'явився;
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_1 по дов. за НОМЕР_1.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст. 77 ГПК України справу за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації
Одеської області до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту -СПД ОСОБА_2.) про знесення самочинного будівництва -автомийки, розташованої на автостоянці „Чорноморочка” по АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує здійсненням відповідачем будівництва з суттєвими відхиленнями від раніше узгодженого та в установленому порядку затвердженого проекту, з порушенням будівельних норм та правил.
Під час розгляду даної справи позовні вимоги представником Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області були підтримані у повному обсязі.
Не погоджуючись з позовними вимогами СПД ОСОБА_2. 29.09.2006р. звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. НОМЕР_2) до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відповідно до якої просить визнати за ним право власності на приміщення кафе-бару, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою від 02.10.2006р. господарським судом Одеської області, відповідно до ст. 60 ГПК України, зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду та об'єднана в одне провадження із справою № 16/354 -06 -9345.
У судовому засіданні 16.10.2006р. представником Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області в усній формі було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Київським районним судом м. Одеси справи про визнання неправомірними дій Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області з передачі земельної ділянки в оренду. Судом було запропоновано представнику позивача оформити клопотання належним чином з наданням доказів на підтвердження його обґрунтованості та правомірності. У зв'язку з невиконанням вимог суду, клопотання представника Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області було залишено без розгляду.
16.10.2006р. до господарського суду надійшла заява членів ради громадської організації автомобілістів “Чорноморочка”, якою суду було повідомлено для відома про знаходження у провадженні Київського районного суду м. Одеси цивільної справи за позовом ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій по передачі земельної ділянки. Зазначена заява судом до уваги не приймається, оскільки, по-перше, громадська організація автомобілістів “Чорноморочка” не є учасником судового процесу у даній справі та клопотання про залучення її до участі у справі № 16/354 -06 -9345 до суду не надходило. По-друге, жодного процесуального документа про знаходження в провадженні Київського районного суду м. Одеси зазначеної цивільної справи суду надано не було.
Як вбачається з заяви громадської організації автомобілістів “Чорноморочка”, спір, який виник між сторонами у зазначеній цивільній справі, стосується земельних правовідносин. Враховуючи, що предметом спору по справі № 16/354 -06 -9345 є об'єкт нерухомого майна, суду не вбачається за доцільне зупиняти провадження по даній справі за своєю ініціативою до розгляду Київським районним судом м. Одеси цивільної справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій по передачі земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
З метою з'ясування питання щодо правомірності заявлених прокурором Овідіопольського району Одеської області вимог про визнання самочинним будівництва, здійсненого відповідачем, суду вбачається за доцільне насамперед дати правову оцінку документам, які передували здійсненню будівництва СПД ОСОБА_1.
Центральною районною інспекцією екоресурсів було здійснено обстеження земельної ділянки під розташування автомийки, що підтверджується актом від 31.10.2002р. Висновком Управління державної пожежної охорони НОМЕР_3. СПД ОСОБА_2. був попередньо узгоджений вибір земельної ділянки на території Таїровської сільської ради під розміщення автомийки по АДРЕСА_1.
Крім того, висновком Овідіопольської районної санітарно-епідеміологічної станції НОМЕР_4 земельна ділянка площею 0,01га по АДРЕСА_1 визнана придатною для будівництва автомийки.
На підставі проекту відведення земельної ділянки розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації НОМЕР_5. СПД ОСОБА_2 було надано у короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0093 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) Овідіопольського району для розміщення автомийки.
20.02.2004 р. Центральною районною інспекцією екоресурсів Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області був складений акт обстеження земельної ділянки площею 0,0093га під будівництво автомийки на дві машини.
Актом від 27.05.2004р. межі земельної ділянки були встановленні в натурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
29.06.2004р. на виконання розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації “Про надання земельної ділянки несільськогосподарського призначення в оренду ПП ОСОБА_2” НОМЕР_5. між Овідіопольською районною державною адміністрацією та СПД ОСОБА_1. був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідачу була надана у тимчасове, терміном на 5 років, платне користування земельна ділянка площею 0,093га. Відповідно до умов п.2.1 зазначеного договору земельна ділянка була передана в оренду з метою розміщення автомийки.
Договір оренди земельної ділянки від 29.06.2004р. був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Овідіопольської районної державної адміністрації за НОМЕР_6
02.07.2004р. згідно акту приймання-передачі зазначена земельна ділянка була передана відповідачу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що СПД ОСОБА_1. у встановленому законом порядку було набуто право користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0093 га, що знаходиться поАДРЕСА_1.
Висновком від 27.01.2002р. Овідіопольської районної санітарно-епідеміологічної станції СПД ОСОБА_2 був узгоджений проект будівництва автомийки на 2 машини.
19.01.2004р. на підставі робочого проекту автомийки на дві автомашини на автостоянці “Чорноморочка” по АДРЕСА_1 територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Одеській області наданий експертний висновок НОМЕР_7 про відповідність проекту нормативним актам з питань енергозбереження та наданий дозвіл на будівництво та реконструкцію цього об'єкту.
Згідно з комплексним експертним висновком НОМЕР_8. Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи, складеним за результатами розгляду робочого проекту автомийки на дві машини на автостоянці “Чорноморочка” по АДРЕСА_1 на землях Таїровської сільської ради Овідіопольського району, останній був рекомендований до затвердження.
За результатами розгляду робочого проекту автомийки на дві автомашини на автостоянці “Чорноморочка” по АДРЕСА_1, розробленого ПП “Галій плюс”; завдання на проектування; архітектурно-планувального завдання, затвердженого головним архітектором Одеської області від 04.04.2003р. НОМЕР_9, висновків та узгоджень компетентних державних органів, зокрема, Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції НОМЕР_10., Чорноморського експертно-технічного центру держнадзорохоронпраці НОМЕР_11.; управління екології та природних ресурсів в Одеській області НОМЕР_13.; територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Одеській області НОМЕР_7 від 19.01.2004р.; Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи НОМЕР_8. тощо, управлінням містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації згідно з висновком НОМЕР_12. робочий проект автомийки на дві автомашини на автостоянці “Чорноморочка” по АДРЕСА_1 було узгоджено.
04.08.2004р. Овідіопольська районна державна адміністрація прийняла розпорядження НОМЕР_14 “Про надання дозволу на будівництво автомийки ПП ОСОБА_2.”, на підставі якого відповідачем 06.08.2004р. було отримано дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури та містобудування Овідіопольської районної державної адміністрації на виконання будівельних робіт НОМЕР_15.
З огляду на викладене, СПД ОСОБА_1., відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” № 1699-ІІІ від 20.04.2000р., було отримано право на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на спорудження земляних робіт.
На підставі вказаних дозвільних документів СПД ОСОБА_1., на земельній ділянці, яка була передана йому за договором оренди земельної ділянки від 29.06.2004р., за власні кошти було розпочато будівництво автомийки по АДРЕСА_1.
Під час здійснення будівництва відповідач звернувся до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, на території якої розташований спірний об'єкт нерухомості, з проханням надати дозвіл на реконструкцію та корегування незакінченого будівництвом об'єкту. Листом від 17.02.2005р. Таїровською селищною радою Овідіопольського району була надана згода на відповідну реконструкцію та корегування спірного об'єкту під розміщення кафе-бару.
Крім того, 23.02.2005р. Овідіопольською районною санітарно-епідеміологічною службою була надана згода СПД ОСОБА_2 на реконструкцію та коригування незакінченого будівництва автомийки під розміщення кафе-бару.
Відділом архітектури та містобудування Овідіопольської районної державної адміністрації СПД ОСОБА_2 було видано архітектурно-планувальне завдання НОМЕР_18 на проектні роботи по корегуванню проекту автомийки під кафе-бар. Як вбачається із змісту зазначеного архітектурно-планувального завдання, підставою для його видачі було розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації НОМЕР_14 “Про надання дозволу на будівництво автомийки ПП ОСОБА_2.” від 04.08.2004р., висновок санітарно-епідеміологічної служби НОМЕР_16.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на правові норми, які покладені прокурором в обґрунтування позовних вимог, суду вважається за доцільне звернутися до положень Цивільного кодексу України, якими врегульовані поняття самочинного будівництва та підстави знесення об'єктів самочинного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначені категорії земель за основним цільовим призначенням, до яких у тому числі віднесені землі житлової та громадської забудови. Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 29.06.2004р., земельна ділянка, оренда якої була предметом даного договору, надана відповідачу з метою розміщення автомийки. За переконанням суду, земельна ділянка, надана з метою розміщення будь-якого об'єкту нерухомості, за своїм цільовим призначенням підпадає під категорію земель житлової та громадської забудови. Зміна цільового призначення об'єкту будівництва, за переконанням суду, не означає обов'язкову зміну цільового призначення земельної ділянки. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у зв'язку з будівництвом СПД ОСОБА_1. кафе-бару замість автомийки, цільове призначення орендованої відповідачем земельної ділянки не змінилося.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був отриманий певний перелік необхідних для здійснення будівництва узгоджень. Будівництво здійснено на земельній ділянці для житлової та громадської забудови, тобто без зміни цільового призначення земельної ділянки. Крім того, позивачем з дотриманням вимог ст. 33 ГПК України, не було надано суду жодних доказів щодо наявності при здійсненні будівництва кафе-бару СПД ОСОБА_1 будь-яких істотних порушень будівельних норм та правил.
Свою правову позицію прокурор також обґрунтовує тим, що за результатами перевірки інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відділу містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації встановлені суттєві відхилення від раніше узгодженого та затвердженого проекту будівництва автомийки.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Проаналізувавши наведені положення діючого законодавства України, суд доходить висновку, що правовими підставами, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, для зобов'язання особи знести самочинне будівництво, є: наявність істотних відхилень від проекту будівництва за умови - якщо це суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб та істотне порушення будівельних норм та правил.
З цього приводу суд звертає увагу позивача на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення будівництва автомийки, відповідачем було отримано архітектурно-планувальне завдання НОМЕР_18 на проектні роботи по корегуванню проекту автомийки під кафе-бар. Зміни, які на думку прокурору, свідчать про істотне відхилення від проекту, були здійснені відповідачем в рамках скоригованого проекту будівництва автомийки під кафе-бар. Більш того, позивачем взагалі не було доведено суду, що відхилення від проекту будівництва автомийки є істотними та що вони суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб. Крім того, як було зазначено по тексту рішення вище, позивачем не було доведено суду і наявність будь-яких істотних порушень будівельних норм та правил при здійсненні відповідачем будівництва зазначеного об'єкту нерухомості.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що будівництво кафе-бару, яке було здійснено відповідачем, не підпадає під кваліфікацію самочинного будівництва, що в свою чергу призводить до неправомірності застосування у даному спорі положень ч.7 ст. 376 ЦК України.
З огляду на викладене, суду не вбачається підстав для задоволення позову прокурору Овідіопольського району Одеської області заявленого в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання будівництва автомийки, яке здійснено СПД ОСОБА_1. біля автостоянки „Чорноморочка” по АДРЕСА_1 на території Таїровської селищної ради - самочинним та зобов'язання відповідача знести за власний рахунок зазначений об'єкт нерухомості.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Більш того, згідно ч. 1, 3 ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями) Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Захист права власності здійснюється, у тому числі, господарським судом.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Незважаючи на відсутність в матеріалах справи акту про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, суд оцінює зустрічні позовні вимоги СПД ОСОБА_2 щодо визнання права власності на збудований ним об'єкт правомірними виходячи з наступного.
Пунктом 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Більш того, правова позиція господарського суду щодо можливості набуття суб'єктом права власності на об'єкт, який не зданий в експлуатацію, підтверджується також листом Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р., з послідуючими змінами та доповненнями, пунктом 3 якого зазначено, що “відповідно до ст.ст. 13, 22 - 29, 34 і 35 Закону України “Про власність” у власності можуть бути будь-які об'єкти, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Не виключене перебування у власності і об'єктів незавершеного будівництва”.
Приймаючи до уваги ті обставини, що проектування, розробка, будування спірного об'єкта нерухомості СПД ОСОБА_1. здійснювалося на підставі відповідних узгоджень та дозволів, приведених вище по тексту рішення, на земельній ділянці, що спеціально відведена для цілей житлової та громадської забудови, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на будівлю кафе-бару, яка розташована на земельній ділянці площею 0,093 га за адресою: АДРЕСА_1.
Підсумовуючи вищезазначене, суд оцінює зустрічні позовні вимоги СПД ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що міститься на законних підставах, у зв'язку з чим підлягаючими задоволенню у повному обсязі відповідно до ст.ст. 328, 331 ЦК України, ст.ст. 4, 26, 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями). У задоволенні позову прокурора Овідіопольського району Одеської області, заявленого в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, до СПД ОСОБА_2 про визнання будівництва автомийки, яке здійснено СПД ОСОБА_1. біля автостоянки „Чорноморочка” по АДРЕСА_1 на території Таїровської селищної ради - самочинним та зобов'язання відповідача знести за власний рахунок зазначений об'єкт нерухомості, слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення СПД ОСОБА_2 до господарського суду з зустрічним позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, суд вважає за правомірне витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок СПД ОСОБА_2 згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Визнати право власності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 / АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_17/ на будівлю кафе-бару, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 06.11.2006р.
Суддя Желєзна С.П.