ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2012 р. Справа №2а/0470/8417/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
при секретарі судового засіданняЧмона А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради про:
- стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 84 552,09 грн.;
- стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16,91 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив у добровільному порядку суми адміністративно-господарських санкцій та пені.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, заперечень на позовну заяву не надав. Представник відповідача телефонограмою повідомив, що КЖЕП «Південне» знаходиться у стадії банкрутства та 21 червня 2012 року розпочато ліквідаційний процес.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 січня 2012 року Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської ради подало звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначена у кількості 432 особи за рік, з них працювало інвалідів 14 осіб, кількість інвалідів, які мали працювати - 17 осіб, фонд оплати праці штатних працівників 12175,50 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 28184,03 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 84552,09 грн.
Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875).
Відповідно до статі 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з законом, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
«Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, визначена процедура подання підприємствами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць вакантних посад для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Згідно пункту 2 вказаного порядку інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону №875, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону №875, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1836 «Про реалізацію статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.
Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) шляхом подання статистичної звітності у формі №10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів». Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці щомісячно повідомляють центри зайнятості, направляючи звітність у формі №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за №1534/11814.
Статтею 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, станови і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону№875, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
З системного аналізу наведених нормативних актів виходить, що обов'язок підприємства забезпечувати працевлаштування інвалідів, подавати звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів і самостійно сплачувати суми санкції, з врахування пені, за невиконання нормативу є прямим.
Згідно розрахунку позивача заборгованість розрахована із середньої річної заробітної плати штатного працівника 12175500,0 : 432 = 28184,03 грн., перераховано коштів адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів 0,00 грн., суми адміністративно-господарських санкцій: 28184,03 х 3 - 0 = 84552,09 грн., та пені: станом на 18.04.2012 року ставка НБУ склала 7,50%, кількість днів у поточному році 366, одноденний розмір пені 0,02%, кількість прострочених днів - 1 день, сума пені = 16,91 грн. Загальна сума до сплати 84569,00 грн.
В матеріалах справи міститься лист Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 20 серпня 2012 року №01-1247, відповідно до якого відповідач у 2011 році подавав звіти за формою 3-ПН вакансій для інвалідів за посадою двірник у кількості 5 штатних одиниць щомісяця з січня по жовтень, у листопаді та грудні вакансії не надавались. Центром зайнятості протягом 2011 року для працевлаштування було направлено 2 особи з інвалідністю: 15.06.2011 року ОСОБА_3 - без відповіді, 01.04.2011 року ОСОБА_4 - працевлаштований на зазначену посаду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав працевлаштованих інвалідів у 2011 році згідно нормативу, та у 2011 році, маючи 14 інвалідів у штаті, та потребу у працевлаштуванні 3 інвалідів, не заявляв кожен місяць, а саме у листопаді та грудні 2011 року про наявність 3 вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Так, елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Суд дійшов висновку, що роботодавець не вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що відповідає чинному законодавству України.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 84 552,09 грн. (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн. 09 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16,91 грн. (шістнадцять грн. 91 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12 вересня 2012 року.
Суддя І.О. Верба