ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2012 р.Справа № 5024/880/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Лисенко В.А.
При секретарі Стеблиненко В.С.,
(розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 688 від 17.09.2012р. у даній справі проведено заміну судді Мацюра П.Ф. на суддю Лисенко В.А.)
за участю представників сторін:
від прокуратури -Коломійчук І.О.,
від Управління каналів Інгулецької зрошувальної систем -Шульга С.О.,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи та Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи
на рішення господарського суду Херсонської області від 31.07.2012р.
у справі № 5024/880/2012
за позовом Прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „СІМ"
про стягнення 17 278,66 грн.,
встановив:
18.06.2012р. Прокурор Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „СІМ" заборгованості в сумі 17 278,66 грн., з яких: 15 780,00 грн. -основного боргу, 1 215,92 грн. -пені та 282,74 грн. -3% річних.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.07.2012р. (суддя Ярошенко В.П.) у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, Прокурор Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи та Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи оскаржили його в апеляційному порядку. Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „СІМ" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, але конверт з ухвалою про прийняття апеляційних скарг до провадження, повернувся до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою „ за зазначеною адресою не зареєстрований". Однак, відповідно до Свідоцтва № 211000 від 03.02.2003р. про державну реєстрацію юридичної особи та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 22.05.2012р., що залучені судом до матеріалів справи, місцезнаходження СТОВ „СІМ" значиться за адресою: м. Херсон, Комсомольський район, вул. Нафтовиків 2-а. За цією адресою відповідачем одержувалась кореспонденція, що міститься в матеріалах справи. Інші дані місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні. Саме за цією адресою Одеський апеляційний господарський суд направив судове повідомлення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „СІМ".
Заслухавши доповідача, пояснення представників прокуратури та Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 19.04.2011р. між Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи (Виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "СІМ" (Замовник) укладено договір № 44 про надання послуг з подачі води, згідно з п. 1.1 якого передбачено умови та порядок подачі води для заповнення водоймища (ставка) у 2011 р., а також розрахунків за послуги з її подачі. (а.с. 8-9).
Пунктом 2.1.5. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний на підставі поданої Замовником заявки на подачу води надати йому рахунок на попередню оплату послуг з подачі води (у разі необхідності).
В свою чергу, Замовник зобов'язаний відповідно п. 2.2.2 даного Договору за 5 діб письмово подати Виконавцю заявку на необхідний обсяг подачі води (з чітко вказаними витратами та термінами подачі).
Згідно з п. 3.1. даного Договору подача й приймання води здійснюється в точках виділу і реєстрації щодня в журналі приймання води, що ведеться як Виконавцем так і Замовником.
Відповідно до п. 4.3. Договору Замовник щомісячно сплачує аванс в розмірі 50% вартості запланованого обсягу послуг з подачі води за наступний місяць не пізніше, ніж за три доби до початку місяця.
Пунктом 8.1. цього Договору передбачено, що Виконавець здійснює послуги з подачі води Замовнику при умові погашення боргів за послуги подачі води, надані в попередній період, та проплати авансу в розмірі 50 % від розрахункової вартості послуг що замовляються.
Позивачем в якості доказів надання послуг з подачі води в рахунок договору №44 від 19.04.2011р. до господарського суду було надано копію акта подачі-приймання обсягів води без номеру, дати та підписом невстановленої особи, дійсність якого категорично спростовував відповідач у суді першої інстанції (а.с. 11).
Вирішуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України не надані належні для правильного вирішення справи докази, а один лише акт подачі-прийому обсягів води, який не містить необхідних реквізитів і підпис якого оспорюється відповідачем, не може слугувати належним доказом для прийняття законного та обґрунтованого рішення на користь позивача.
З висновками суду погоджується судова колегія апеляційної інстанції, вважаючи їх законними та обґрунтованими, оскільки позивач не довів суду у відповідності до вимог ст.33 ГПК України виконання умов договору, не підтвердивши це належними доказами, якими, у даному випадку, є: журнал реєстрації приймання води; заявка Замовника на необхідний обсяг подачі води, як зазначено у договорі, з чітко вказаними витратами та термінами подачі; дані про сплату авансу, що передбачено п.4.3 Договору.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що подача води має місце на підстави заявки замовника, що ведеться журнал обліку приймання води, однак, як і в судовому засіданні першої інстанції, не зміг довести цього в апеляційній інстанції, посилаючись на знищення документів за строком.
Як суд першої інстанції так і апеляційна інстанція не приймає зазначені доводи, вважаючи їх надуманими, оскільки підстави для знищення документів по борговим зобов'язанням у позивача були відсутні, як і строки їх знищення.
При таких обставинах, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач в установленому законом порядку своїх вимог не довів.
Оскаржуючи рішення суду, апелянти зазначили ті ж самі доводи, що були викладені в позовній заяві та яким суд першої інстанції надав належну оцінку. При цьому, додаткових документів або доказів до апеляційних скарг додано не було.
Крім того, посилання прокуратури на те, що господарський суд не призначив судово-технічну експертизу акту приймання-передачі обсягів води в кількості 60 тис.м3 за вересень 2011р. на предмет дійсності печатки відповідача, порушуючи цим вимоги ст. 41 ГПК України, судова колегія не приймає до уваги, оскільки на даному акті приймання -передачі з боку відповідача відсутні дані про особу яка його підписала. Як зазначалося вище, складання такого акту категорично заперечується відповідачем, а додаткові докази, які суд міг би оцінювати у сукупності, позивачем всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надані.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Херсонської області від 31.07.2012р. у справі № 5024/880/2012 залишити без змін, а апеляційні скарги Прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи та Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: Н.В.Ліпчанська
В.А. Лисенко
Постанова підписана 21.09.2012р.