№2a-415/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2007 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мазурик О.Ф.,
при секретарі Жигун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до прокурора Голосіївського району м. Києва Іванця Миколи Григоровича про визнання противоправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певну дію,
ВСТАНОВИВ:
13.06.2007 року до провадження суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до прокурора Голосіївського району м. Києва Іванця М.Г. про визнання противоправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певну дію.
В обгрунтування заявлених позовних вимог в позові зазначив, що 15.12.2003 року звернувся до прокурора Голосіївського району м. Києва із заявою про злочинні дії посадових осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. За результатами розгляду заяви помічником прокурора Голосіївського району м. Києва 22.08.2006 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
27.02.2007 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва постанову помічника прокурора від 22.08.2006 року скасовано, а матеріали справи направлені прокурору Голосіївського району м. Києва для додаткової перевірки.
Крім того, за його заявою від 05.06.2005 року про злочинні дії службових осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та адміністрації ДП НДІ „Квант" помічником прокурора Голосіївського району м. Києва 30.01.2007 року винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи.
Голосіївським районним судом м. Києва 27.02.2007 року постанова скасована, а матеріали справи направлені прокурору Голосіївського району м. Києва для додаткової перевірки.
В позовній заяві позивач вказав, що на час звернення до суду, прокурором Голосіївського району м. Києва постанови Голосіївського районного суду м. Києва не виконані, на них жодним чином не відредаговано, позивачу не надано ніякої постанови прокурора, він не має можливості їх оскаржити у разі необхідності, що є порушенням прав позивача.
Позивач в судове засідання не з'явився, 05.10.2007 року надав суду клопотання про розгляд справи за його позовом у його відсутності.
З огляду на викладене, та з урахуванням думки представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі даних матеріалів справи.
У ході судового слідства позивач підтримував позовні вимоги, та просив адміністративний позов задовольнити, визнати бездіяльність відповідача протиправною, що проявилась у не реагуванні ним в установлений законом строк на заяви про злочинні дії
посадових осіб від 15.12.2003 року та 05.06.2005 року та невиконанні двох постанов Голосіївського районного суду м. Києва. А також просив зобов'язати відповідача надати йому процесуальний документ, винесений за результатами розгляду заяв про злочини від 15.12.2003 року та від 05.06.2005 року. Стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.
Крім того позивачем надане суду письмове пояснення на позов, в якому вказав, що постановами суду від 27 лютого 2007 року обов'язок по забезпеченню додаткової перевірки матеріалів справи за його заявами покладено особисто на прокурора Голосіївського району м. Києва, а тому він вважає його належним відповідачем по справі.
Представник відповідача проти вимог позовної заяви заперечував і зазначив, що
постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2007 року надійшли на адресу
прокуратури 20 березня 2007 року, як зазначено в листі для відома. Хоча на його думку
повинні направлятися для виконання. В своїй роботі працівники прокуратури підкоряються тільки законові і керуються вказівками Генерального прокурора України. Крім того зазначив, що діючим КПК України не передбачено строк проведення додаткової перевірки матеріалів за скаргами та заявами громадян. Матеріали за заявами ОСОБА_1, разом з постановами Голосіївського районного суду від 27.02.2007 року, які надійшли до прокуратури невідкладно, у відповідності до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, були передані заступнику прокурора району. В зв'язку з чим, вважає, що в діях прокурора району Іванця М.Г. відсутня протиправна бездіяльність, а позов таким що не підлягає задоволенню.
Заслухавши представника відповідача вивчивши матеріали справи та наглядового переведення № 109 К прокуратури Голосіївського району м. Києва за зверненням ОСОБА_1 щодо неправомірних дій службових осіб Голосіївської РДА, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливості оскарження до суду в порядку кримінального судочинства постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, постанови про закриття справи, постанови про порушення справи.
За змістом статей 2,17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що 16.12.2003 року до прокуратури Голосіївського району м. Києва надійшла заява позивача про злочин посадових осіб Голосіївської районної державної адміністрації ( в порядку ст. 97 КПК України) від 15.12.2003 року.
Також судом встановлено, що 05.06.2005 року ОСОБА_1 звернувся до начальника управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України у м. Києві з заявою про злочин службових осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та адміністрації ДП НДІ «Квант» в порядку ст. 97 КПК України, яка була скерована також до прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб районної державної адміністрації та адміністрації ДП НДІ «Квант» неодноразово виносилися та скасовувалися після проведених перевірок.
За результатами додаткової перевірки заяви від 15.12.2003 року помічником прокурора Голосіївського району м. Києва 22 серпня 2006 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яка постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2007 року скасована, а матеріали справи направлені до прокуратури Голосіївського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.
За результатами додаткової перевірки заяви від 05.06.2005 року прокуратурою Голосіївського району м. Києва 30.01.2007 року винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 364 КК України відносно службових осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та адміністрації ДП НДІ „Квант" за відсутності у їх діях складу злочину, яка постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2007 року скасована, а матеріали направлені до прокуратури Голосіївського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.
Згідно вимог ст. 97 КПК України, за заявою або повідомленням про злочини прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю.
За відсутності підстав до порушення кримінальної справи, відповідно до ст. 99 КПК України, прокурор своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи, про що повідомляє зацікавлених осіб.
Роз'яснюючи термін «прокурор», законодавець в ст. 32 КПК України вказує, на Генерального прокурора України, прокурора Автономної Республіки Крим, прокурора області, прокурора міста Києва, районного, міського прокурора, військового прокурора, транспортного прокурора та інших прокурорів, прирівняних до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступників і помічників, прокурорів управлінь і відділів прокурорів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, ці службові особи, беручі участь у кримінальному судочинстві, мають всі права і обов'язки, якими закон наділяє прокурора, передбаченими статтею 25 КПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що Голосіївським районним судом м. Києва матеріали, по заявам ОСОБА_1 від 16.12.2003 року та від 05.06.2005року про злочини направлені для проведення додаткової перевірки в порядку ст. 97 КПК України до прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Діючи в межах своїх повноважень та компетенції, та відповідно до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом № 90 Генерального прокурора України від 28.12.2002 року , заступник прокурора Голосіївського району м. Києва, отримавши матеріали за заявами ОСОБА_1 про злочини невідкладно скерував їх для виконання помічнику прокурора району.
За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 16.12.2003 року та від 05.06.2005року про злочини ( в порядку ст. 97 КПК України) заступником прокурора Голосіївського районна м. Києва постановою від 10 травня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та адміністрації ДП НДІ «Квант» за відсутності в їх діях складу злочину.
10 травня 2007 року позивач письмово був повідомлений про прийняте рішення за його заявами. На його адресу було надіслано копію відповідної постанови, що підтверджується реєстром відправки вихідної кореспонденції прокуратури Голосіївського району м. Києва від 10 травня 2007 року за № 23, в якій зазначено, що ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 направлено листа за № 423 вх. (а.с. 38). У якості додатку до листа направлено зазначену постанову на 5 аркушах (а.с.37).
Копія постанови заступника прокурора Голосіївського району м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.05.2007 року залучена до матеріалів справи, та оголошена в судовому засіданні 23 серпня 2007 року (а.с.20).
Таким чином, зазначене свідчить про, що прокурор Голосіївського району м. Києва Іванець М.Г. діяв в межах своїх повноважень та компетенції, передбаченої статтями 6, 16 Закону України «Про прокуратуру», а тому факт не реагування в установлений законом строк на заяви позивача про злочинні дії посадових осіб від 15.12.2003 р. та від 05.06.2005 р., та невиконання постанов Голосіївського районного суду м. Києва від 27 .02.2007 р. з боку прокурора Голосіївського району м. Києва Іванця М.Г. відсутній.
Дії прокурора Голосіївського району м. Києва Іванця М.Г. відповідають вимогам Закону України «Про прокуратуру».
Керуючись ст.ст. 18,19,104,128,158-163,167 КАС України, ст.ст. 6, 16 Закону України «Про прокуратуру»,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокурора Голосіївського району м. Києва Іванця М.Г. про визнання неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певну дії - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.