справа №2- 4812

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2007 р.                           Голосіївський   районний суд м. Києва в

складі:

головуючого                         - судді: Іваненко Ю.Г.,

при секретарі -                     -    Гой О.В.,

з участю позивачки                              - ОСОБА_1

відповідача                                             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до     ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу.

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 січня 2002 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб в відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва, актова запис №20 від 12.01.2002 року, про що видане повторно свідоцтво про одруження від 23.03.2004 року за НОМЕР_1.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей. Доньку - ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти мешкають з позивачкою.

З січня 2005 року з відповідачем подружніх відносин не мають, спільного господарства не ведуть. Одруження виявилося невдалим. Подальше проживання разом та збереження шлюбу неможливо. Між нами угоди про утримання дітей не досягнуто. Спору про поділ майна, яке є нашою сумісною власністю, не має. Ми досягли угоди про те, що діти проживають зі мною.

Причиною розірвання шлюбу являється те, що ми люди різних характерів та поглядів на життя. Відповідач зловживає алкоголем, в зв"язку з чим у нас постійно виникали сварки, які призвели до того, що ми стали чужими людьми. Також чоловік неодноразово погрожував мені фізичною розправою та дозволяв собі підіймати на мене руку. Чоловік не брав участі у веденні домашнього господарства, на протязі останнього року. Не надавав належної матеріальної допомоги сім"ї, не

займався вихованням дітей. З вини відповідача сумісне життя та збереження сім"ї стало неможливим.

Вважає, що за таких обставин, збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім"ї та унеможливлює примирення з відповідачем.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав.

Відповідно до п. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони зареєстрували шлюб 12 січня 2002 року, про що в книзі реєстрацій актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва зроблено актовий запис №20.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей. Доньку - ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти мешкають з позивачкою

З січня 2005 року з відповідачем подружніх відносин не мають, спільного господарства не ведуть. Спільне життя не склалось, стали виникати непорозуміння, виявилась відсутність спільних інтересів, поглядів. В результаті чого вони втратили почуття любові та поваги одне до одного.

Сторони заперечували проти надання строку для примирення.

Відповідно до ст.. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В даному судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. ст. ст.10, 57, 58, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований в відділі реєстрацій актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис №20- розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в розмірі 17 гривень.

ОСОБА_1   звільнити від сплати державного мита,

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання зайда про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.