УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5872/2012Головуючий суду першої інстанції:Церцев В.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"13" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛетягіної О.В.

СуддівІващенко В.В. Білоусової В.В.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, військової частини А 4489 до ОСОБА_6 про повернення земельної ділянки з приведенням її у придатний для користування стан, за апеляційною скаргою, ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 5 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, військової частини А 4489 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про повернення земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан.

Позов мотивований тим, що рішенням службового засідання виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих Алуштинського лісництва військовій частині 44677 відведено у користування земельну ділянку площею 50,0 га. Зазначена земельна ділянка була відведена військовій частині під будівництво спеціальних об'єктів та створення охоронно-маскувальної закритої зони. В подальшому правонаступником військової частини стала військова частина А4489. Вказана земельна ділянка площею 50 га під №79 перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя (надалі КЕВ м. Сімферополя) та знаходиться в безпосередньому користуванні військової частини А4489Ф, яка є структурним підрозділом військової частини А4489 та не має статусу юридичної особи. Проте, відповідач, не маючи правовстановлюючих документів, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0027 га, розташовану на землях Міністерства оборони України на земельній ділянці військової частини А4489Ф у с. Семідоворье, м. Алушта, АР Крим, розташувавши вагончик на фундаменті. Своїми діями відповідач привів земельну ділянку в стан, непридатний для використання.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 05 червня 2012 року позов Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в

особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя, військової частини А 4489 до

ОСОБА_6 про повернення земельної ділянки з приведенням її у

придатний для використання стан - задоволено.

Зобов'язано громадянина ОСОБА_6 повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Сімферополя в особі - військової частини А4489

Міністерства оборони України, земельну ділянку загальною площею 0.0027 га.

розташовану на земельній ділянці військової частини А4489Ф, с. Семідоворье, м. Алушта, АР Крим, яка самовільно зайнята під розміщення вагончику на фундаменті, з приведенням її у придатний для використання стан за свій рахунок, шляхом зносу вагончику з фундаментом, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь місцевого бюджету суму

шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 46 гривень 43

коп. та стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у розмірі 107,3 гривень.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Зокрема, у своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що жиле приміщення в якому проживає сім'я, відповідає всім вимогам житлового приміщення, як гуртожиток воно має почтову адресу, крім того воно зареєстровано в СМ БРТІ як об'єкт нерухомого майна. Суд не звернув увагу на те, що на спірної земельної ділянки розташоване жиле приміщення одержане у законному порядку за ордером від 16.07.1997 року, тому звільнення зазначеної ділянки напряму пов'язано з виселенням. У зв'язку з цим оскаржуване рішення є грубим порушенням конституційних норм та норм житлового права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ч.1 статті 303 ЦПК України передбачається, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом було встановлено, що рішенням службового засідання виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих № 23 сс від 23 липня 1963 року «Про відвід військової частині 44677 для спеціальних потреб земельної ділянки площею 50,0 га з держлісфонду Алуштинського лісництва, Алуштинськго лесгоспзага» військової частині 44677 відведено у користування земельну ділянку площею 50,0 га.

Зазначена земельна ділянка була відведена військовій частині 44677 для будівництва спеціальних об'єктів та створення охоронно-маскувальної закритої зони (а.с.7).

В подальшому правонаступником військової частини 44677 стала військова частина А 4489. Вказана земельна ділянка площею 50 га під № 79 перебуває на балансі КЕВ м. Сімферополя та знаходиться в безпосередньому користуванні військової частини А 4489Ф, яка є структурним підрозділом військової частини А4489 та не має статусу юридичної особи, що підтверджується відомістю наявності та використання земельних ділянок КЕВ м. Сімферополя та індивідуальною карткою № 79 обліку земельної ділянки (а.с.8,9).

1 серпня 2011 року фахівцями відділу Держкомзему у м.Алушта АР Крим було проведено перевірку, під час якої було встановлено порушення земельного законодавства - виявлено факт самовільного захоплення відповідачем ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0027 га., розташованої на земельної ділянці військової частини А4489Ф, с Семідворье, м. Алушта, АР Крим під розміщення вагончику на фундаменті.

За наслідками перевірки та на підставі виписки із державного земельного кадастру (а.с.10), плану-схеми самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с.10а), акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 001840 від 1 серпня 2011 року (а.с.11), акту обстеження земельної ділянки від 1 серпня 2011 року (а.с.12)., припису № 001121 від 1 серпня 20111 року(а.с.13), протоколу про адміністративне правопорушення № 001840 від 1 серпня 2011 року (а.с.14), постановою про накладання адміністративного стягнення № 001840 від 1 серпня 2011 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.15).

При проведенні повторної перевірки 1 листопада 2011 року встановлено, що порушення земельного законодавства не усунено та зазначена земельна ділянки продовжує використовуватись відповідачем без правовстановлюючих документів. За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 001577 від 1 листопада 2011 року (а.с.16), припис № 001082 від 1 листопада 2011 року та протокол про адміністративне правопорушення № 001577 від 1 листопада 2011 року, постановою про адміністративне правопорушення № 001577 від 8 листопада 2011 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.17-19).

Аналогічне порушення земельного законодавства встановлено і при проведенні перевірки 19 грудня 2011 року, про що складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 1912 від 19 грудня 2011 року (а.с.20).

Відповідачем зазначені документи оскаржені не були.

Згідно статті 77 Земельного Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку , передбаченому цим Кодексом.

Не погоджуючись з рішенням суду апелянт посилається на те, що він не самовільно зайняв земельну ділянки та вагончик на фундаменті, в якому проживає та зареєстрована ,як у жилому приміщенні гуртожитку, його сім'я, а на підставі ордеру від 16.01.1997 року.

Даний вагончик має поштову адресу за якою воно зареєстровано в СМ БРТІ, як об'єкт нерухомого майна в загальному переліку житлових об'єктів на території військового містечка. Дане житло в якому він проживає це одноповерхова будівля, яка складається з двох жилих кімнат, коридору, санвузлу та кухні.

Тому звільнення земельної ділянки потягне за собою виселення його сім'ї, яка на законних підставах його займає.

Проте доводи апеляційної скарги при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи слідує, що згідно ордеру, наданому суду апеляційної інстанції, він був виданий ОСОБА_6, службовцю в/ч 72019Ф працюючому на посаді автомеханіка, на право зайняття койко-місця у гуртожитку за адресою АДРЕСА_2, жила площа 12 кв.м (а.с.70)

З копії паспорту та домової книги слідує, що зареєстрований ОСОБА_6 за адресою в/ч 72019 «Ф» 18.10.1997 року (а.с.65-69).

З пояснень представника КЕВ, представника в/ч 4489, військового прокурора слідує, що гуртожиток на території в/ч 4489 «Ф» є один, і розташований він у багатоквартирному будинку до якого споруда, яку займає відповідач, ніякого відношення не має. Будівля, яку займає відповідач, ніколи не була гуртожитком і ніякого відношення до вч не має.

До того ж ОСОБА_6 не заперечував у судовому засіданні апеляційного суду , що дійсно йому надали орден на койко-місце у вищевказаному гуртожитку, проте, оскільки у гуртожитку не було вільних місць для проживання сім'ї, командиром в/ч йому було запропоновано займати вагончик, який знаходиться на території части та проживати у ньому як у гуртожитку. Ніяких письмових доказів в обґрунтування своїх доводів ОСОБА_6 суду не надав.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позову та зобов'язання ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, оскільки ніяких законних підстав її займати у відповідача не було.

Відповідно до ч.1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційний скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів рішення суду залишає без змін, а апеляційну скаргу відхиляє. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 5 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

судді