Справа № 2а/0124/508/2012

0124/6190/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Чорної О.В., при секретарі - Маланчук Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради (далі - Управління містобудування) про визнання дій протиправними, визнання не чинним висновку та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась з позовом до суду, в якому просить:

визнати протиправними дії Управління містобудування в частині не погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1;

визнати не чинним висновок Управління містобудування із зауваженнями до документації ОСОБА_1, що є додатком до висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 13 квітня 2012 року;

зобов'язати Управління містобудування погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовані тим, що на підставі рішень Кореїзської селищної ради нею був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, який не був погоджений управлінням містобудування з посиланням на недотримання вимог ДБН 360-92** в частині місця розташування запитуваної земельної ділянки, що не відповідає містобудівній документації - Генеральному плану Великої Ялти. Наявність зауважень не відповідає вимогам ч. 8 ст. 118 Земельного Кодексу України, оскільки підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, так як вони не містять даних щодо невідповідності проекту землеустрою вимогам законів та нормативно-правових актів. На виконання положень ст. 118 Земельного Кодексу України в редакції, що діяла на час отримання дозволу на розробку проекту землеустрою нею був отриманий висновок органу містобудування та архітектури, з якого слідує, що запитувана земельна ділянка відповідає вимогам Генерального плану Великої Ялти. Такий же висновок був отриманий при погодженні можливості відведення земельної ділянки та в процесі погодження генерального плану земельної ділянки. Тому вважає, що зауваження управління містобудування є протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовною заявою не погодився. Заперечення мотивовані тим, що відповідно до детального плану центральної частини м. Ялта, якій затверджений рішенням Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року, запитувана ОСОБА_1 земельна ділянка не передбачена для будівництва житлового будинку, на цьому місці розташовані зелені наснаження міста Ялта, надання земельної ділянки позивачці суперечить вимогам ДБН 360-92**.

Вислухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

У відповідності із ст. 39 Земельного Кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм.

Відповідно до п.42 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішується питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 31 вказаного закону та ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» на виконавчі органи рад у галузі будівництва покладений обов'язок здійснювати в установленому порядку державний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

У відповідності із ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

У частині 1 статті 8 вказаного закону зазначено, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: проведення моніторингу забудови, здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно із ч. 16 зазначеного закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів (стаття 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Стаття 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території. Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення.

Згідно із ч. 8 ст. 118 Земельного Кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія надає свій висновок щодо погодження або відмови в його погодженні. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як встановлено судом, на підставі рішень Кореїзськї селищної ради № 587 від 20 листопада 2007 року, № 1094 від 26 вересня 2008 року, № 1098 від 26 вересня 2008 року, № 215 від 27 грудня 2011 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання вказаних рішень ОСОБА_1 виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та переданий для розгляду Комісії, який нею не погоджений.

Згідно із зауваженнями до документації Управління містобудування на території, яка проектується до відведення ОСОБА_1 передбачене розташування зони зелених насаджень. Розташування на цьому місці житлового будинку суперечитиме положенням ДБН 360-92**.

Рішенням Ялтинської міської ради 4-ї сесії 5-го скликання № 58 від 26 вересня 2006 року затверджений детальний план території центральної частини м. Ялта.

Відповідно до вказаного плану, викопировка з якого досліджена в судовому засіданні, на території площею 0,0950 га за адресою: АДРЕСА_1 розташування житлового будинку не передбачене. На вказаній території передбачено розташування зелених насаджень населеного пункту.

За таких обставин, Управління містобудування, приймаючи зауваження щодо не погодження документації із землеустрою ОСОБА_1, діяло відповідно до вищезгаданих норм закону, оскільки положення Державних будівельних норм України (ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень) не передбачають можливість будівництва на території, яка є зоною зелених насаджень населеного пункту.

Доводи представника позивача про наявність раніше існуючих погоджень органу містобудування місця розташування запитуваної ОСОБА_1 земельної ділянки не приймається судом до уваги, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 14, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 39, 118 Земельного Кодексу України, ст. ст. 2, 16, 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 7, 8, 14 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 26, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Державними будівельними нормами України (ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень), ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 72, 159-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради про визнання дій протиправними, визнання не чинним висновку та зобов'язання виконати певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного Суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.

СУДДЯ -