Справа №902/445/12
20
2/902/143/12
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
24 вересня 2012 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Поляниця М.М. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 " Про забезпечення позову" по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про визнання договору дарування недійсним"-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з зазначеною заявою обгрунтовуючи свої вимоги тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. У даний час йому стало відомо, що до вирішення даного спору у судовому порядку, відповідачка намагається продати спірне житло, про що написала оголошення в газету та на дошку оголошеннь. Просить заборонити відповідачці ОСОБА_2 проводити будь-які дії по відчуження спірної квартири АДРЕСА_1
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи приходить до наступного висновку.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
У відповідності до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 6 зазначеної Постанови визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 є власиком квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування 1/2 частини квартири від 21 листопада 2007 року та рішення Болехівського міського суду від 01 грудня 2011 року, яким припинено право власності позивача на 1/2 частину квартири за вказаною адресою (а.с.8-9)
У поданій заяві ОСОБА_1 вказує, що відповідачка подала оголошення в газети та на дошку оголошень про продаж квартири, однак, жодної виписки з газет, чи оголошення ним не долучено, як доказ в обгрунтування своїх вимог, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у заяві ОСОБА_1, "Про забезпечення позову" по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про визнання договору дарування недійсним" слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.ст.151,152,153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року, керуючись ст.209,210 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
У заяві ОСОБА_1 "Про забезпечення позову" по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про визнання договору дарування недійсним" відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя М.М. Поляниця