У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.

при секретарі Приходько Л.В.

з участю позивачки ОСОБА_1,її представника

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 13 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 13 липня 2012 року позов у даній справі задоволено.

Розірвано шлюб між сторонами, дітей залишено при матері.

В апеляційній скарзі відповідач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення.

Вказує, що суд не вжив заходів до примирення та не привів мотивів щодо залишення дітей при матері.

Просить рішення в частині визначення місця проживання дітей скасувати та ухвалити нове про залишення дітей при ньому.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення осіб, що з»явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.

Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 3 березня 2003 року.

Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони спільно не проживають, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, тому суд шлюб підставно розірвав шлюб. В цій частині рішення не оскаржується.

Залишаючи дітей при матері, суд підставно врахував висновок органу

опіки та піклування та інтереси малолітніх дітей.

...............................................................................................................................

Справа № 22-1790/1750/12 Голов в 1 інст.- Куцоконь Ю.П.

Доповідач-Василевич В.С.

Згідно з ч.1 ст.161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення. Зазначені вимоги судом дотримані.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір»ю.

Таких виняткових обставин не встановлено.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307,ст.308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 13 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.