АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22ц/2090/6479/2012 Головуючий 1 інст- Ященко С.О.,
Справа № 2-5802/12
Категорія : договірне Доповідач - Черкасов В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Черкасова В.В.,
Суддів: Кукліної Н.О., Бобровського В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2012 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним
ВСТАНОВИЛА:
12 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.01.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що зазначений договір він підписав під впливом обману зі сторони відповідача, оскільки грошові кошти, нібито передані відповідачем у якості позики згідно договору 14.01.2009 року, є оплатою вартості будівельних робіт, здійснених відповідачем при будівництві за замовленням позивача будинку в АДРЕСА_1. Таким чином, укладенням договору позики була погоджена вартість будівельних робіт, фактично відповідач грошові кошти позивачеві не передавав.
З огляду на викладене, посилаючись на невідповідність волі та волевиявлення' при укладенні договору позики, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на приписи ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ст.. 1051 ЦК України, просить визнати недійсним договір позики від 14.01.2009 року.
Відповідач , надав заперечення проти позову, в яких зазначає, що договір позики є законним, дійсним і таким, що був направлений на реальне настання правових наслідків, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Доводи заперечень обґрунтовує тим, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей. Особисто підписавши 14.01.2009 року відповідний договір, позивач підтвердив отримання грошових коштів. Крім того, зазначає, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2012 року у справі № 2-3066/11 між тими ж сторонами вже встановлено факт укладення зазначеного договору позики та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 річні та інфляційні витрати, пов'язані з невиконанням ОСОБА_1 вимог договору щодо повернення суми позики. Зазначене рішення набрало законної сили, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку оскаржено не було.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_4 подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій вона просить відмовити в задоволенні позову ще й з підстав пропуску позовної давності.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просять в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.07.2012 року до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3
У судовому засіданні представник нотаріуса пояснив, що при посвідченні 14.01.2009 року договору позики сторони були ознайомлені з текстом договору, власноручно підписали його. При цьому/ була
отримана та нотаріально посвідчена згода дружин сторін договору - ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
встановлено відсутність обтяжень рухомого майна ОСОБА_2
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить із наступного.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано
виходив з того, що ним не надано до суду належних доказів стосовно того що укладений у встановленому
законом порядку договір позики був підписаний ОСОБА_1 під впливом обману, насильства,
зловмисної домовленості позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Крім того, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів встановлено факт укладення зазначеного договору позики, факт часткового повернення отриманих за договором позики грошових коштів га стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 річні та інфляційні витрати, пов'язані з невиконанням ОСОБА_1 вимог договору щодо повернення суми позики у повному обсязі. Рішення набрало законної сили.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 14.01.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. У відповідності до п. 1 якого позивач позичив у відповідача грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 01.01.2011 року.
Стаття 1046 ЦК України визначає договір позики як договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Матеріалами справи підтверджено факт передачі ОСОБА_2 ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 30 000 доларів США до підписання договору позики, факт підписання позивачем цього договору ним визнається(а.с.4).
Наданий до матеріалів справи договір позики від 14.01.2009 року містить усі зазначені у ст. 1046 ЦК України умови, зокрема про отримання грошей із зобов'язанням їх повернути.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним доведено факт існування іншої угоди з відповідачем, а саме факту наявності між сторонами правовідносин з будівництва судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки доказів того, що грошові кошти, передані відповідачем у якості позики згідно договору 14.01.2009 року, є оплатою позивачем вар гості будівельних робіт, здійснених відповідачем при будівництві за замовленням позивача будинку в АДРЕСА_1 не надано.
У відповідності до приписів ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2012 року у справі № 2-\3066/11 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 річні та інфляційні витрати, пов'язані з невиконанням ОСОБА_1 вимог договору щодо повернення суми позики у повному обсязі.
Зазначене рішення набрало законної сили, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку оскаржено не було.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303 304, п.1ч.1ст.307,ст.ст.308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_1-відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 08 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: