АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22ц/2090/6466/2012 р Головуючий1-ї інст–Литвинова А.В.
Справа № 2023/2369/2012
Категорія : сімейне Доповідач - Черкасов В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Черкасова В.В.
суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Орган опіки та піклування Куп'янського міськвиконкому Харківської області про захист права малолітньої дитини-інваліда на навчання, припинення дії батька по ухиленню від виконання батьківського обов'язку, зобов'язання батька дитини до надання дозволу на поміщення дитини до школи-інтернату системи соціального захисту , -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа -Орган опіки та піклування Куп'янського міськвиконкому Харківської області про захист права малолітньої дитини-інваліда на навчання, припинення дії батька по ухиленню від виконання батьківського обов'язку, зобов'язання батька дитини до надання дозволу на поміщення дитини до школи-інтернату системи соціального захисту.
В обгрунтування позовної заяви ОСОБА_2 вказувала, що у неї з відповідачем, шлюб з яким розірвано рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2010 року, є син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній визнаний інвалідом з дитинства. Протоколом діагностичного засідання Харківської психолого-медико-педагогічної консультації від 06.10.2011 року сину позивачки рекомендовано виховання в інтернаті системи соціального захисту профільного типу. Для прийняття дитини-інваліда на навчання в дитячий будинок-інтернат необхідна заява обох батьків. ОСОБА_3 не дає згоди на виховання дитини у вищевказаній установі.
Тому, ОСОБА_2 просила суд захистити право дитини-інваліда на навчання в спеціальному навчальному закладі, припинити дії відповідача, батька дитини-інваліда, по ухиленню від виконання батьківського обов'язку, зобов'язати відповідача дати дозвіл на поміщення сина в будинок-інтернат системи соціального захисту.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснив, що дитина повинна виховуватися в сім'ї, позивачка повинна виховувати сина та піклуватися про нього, а в будинку-інтернаті син не отримає тій турботи, уваги, що отримає від матері та батька.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції ухваленням нового рішення по суті позовних вимог із задоволенням позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки ХОЦПМПК щодо подальшого навчання та виховання неповнолітнього ОСОБА_4 в будинку-інтернаті системи соціального захисту має рекомендаційний характер, суд не має підстав для зобов'язання відповідача надати дозвіл на поміщення сина у вказаний будинок-інтернат.
Такі висновки колегія суддів вважає правильними.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Згідно з приписами статті 141 цього Кодексу мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який розірвано рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2010 року (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), який згідно медичного висновку хворіє на розумову відсталість з порушенням поведінки, енурезом, енкапрезом, синдром Нуман (а.с.7).
Відповідно до ст.12, 27 Закону України «Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати для дітей-інвалідів, дошкільні та інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави.
Так, витягом з протоколу діагностичного засідання ПМПК від 06.10.2011 року ОСОБА_4 рекомендовано виховання в інтернаті системи соціального захисту профільного типу (а.с.6).
Матеріали справи свідчать, що Головне управління освіти і науки Харківської обласної центральної психолого-педагогічної консультації зазначило, що висновок ХОЦПМПК щодо подальшого навчання та виховання неповнолітнього ОСОБА_4 в будинку-інтернаті системи соціального захисту має рекомендаційний характер, подальше перебування та форма навчання дитини здійснюється з урахуванням побажань батьків (а.с.51-52).
Відповідно до Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради №789 від 27.02.1991 року в усіх діях щодо дітей незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що суд не має підстав для зобов'язання батька дитини, ОСОБА_3, надати дозвіл на поміщення сина в будинок-інтернат системи соціального захисту, оскільки висновки ХОЦПМПК щодо подальшого навчання та виховання неповнолітнього ОСОБА_4 в будинку-інтернаті системи соціального захисту мають рекомендаційний характер.
Доводи апеляційної скарги спростовуються нормами цивільного законодавства та матеріалами справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303 304, п.1ч.1ст.307,ст.ст.308, 313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: