Справа № 2/0523/1774/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14червня 2012 року

Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Чальцевої Т.В.,

при секретарі Нестеренко К.О.

розглянувши у судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2012 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на припинення фактичних шлюбних відносин внаслідок зловживання відповідачем спиртними напоями, чисельних сварок з цього приводу, відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на життя та різних моральних ціннощів. З відповідачем фактичні шлюбні відносини припинені з квітня 2012р. З цього часу вони припинили ведення спільного господарства та проживають окремо. Від шлюбу мають повнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору щодо розподілу спільно нажитого майна немає. Вважає, що подальше сімейне життя з відповідачем неможливе.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом погодився, проти розлучення не заперечує.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 120 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні

причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 28 грудня 1991 року у Відділі запису актів громадського стану виконкому Київської районної ради у м. Донецьку, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1262 у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_1 (а. с. 3).

Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На теперішній час сторони припинили шлюбні відносини, не мають наміру їх поновити, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе.

Надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним, оскільки вважає, що примирення між ними неможливе.

При цьому суд також приймає до уваги, що спору відносно майна між сторонами немає.

У відповідності до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України, суд може розірвати шлюб, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стягуючи судові витрати, суд враховує обставини справи і думку сторін.

На підставі ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 грудня 1991 року у Відділі запису актів громадського стану виконкому Київської районної ради у м. Донецьку, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1262 у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_1 -розірвати.

Прізвище позивача ОСОБА_1 - залишити без змін.

Прізвище відповідача ОСОБА_2 - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Т.В.Чальцева