ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.09.12Справа №2а-1188/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Дудкіної Т.М.;

при секретарі - Прокопенко О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головне управління Держкомзему у м. Севастополі Державний інспектор з контролю за використуванням та охороною земель у м. Севастополі Ковтун Едуард Михайлович про визнання дій протиправними та скасування акту

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держкомзему Ковтун Едуарда Михайловича про визнання протиправними дій та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У процесі розгляду справи позивач подала заяву про уточнення позовних вимог та просила суд визнати протиправними дії державного інспектора з контролю за використанням і охороно земель у місті Севастополі Ковтун Е.М. під час проведення перевірки 12 січня 2012 року та складанні акту № 23 відносно земельної ділянки АДРЕСА_1, а саме:

- з проведення перевірки дотримання вимог земельного та водного законодавства при наданні Севастопольською міською радою земельних ділянок по АДРЕСА_1 та свідків, а також в частині визначення виду перевірки, як «оперативної» в порушення п.3.3 Наказу Держкомзему України від 12.12.2003 року № 312;

- по визначенню в акті перевірки № 23 від 12.01.2012 року земельної ділянки, власником якої є позивач, як земельної ділянки прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря, в порядку, якій не передбачений діючим законодавством України;

- із застосування тексту пояснювальної записки до Генерального плату міста Севастополя в якості підстави для визначення межи прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря;

- по складенню акту перевірки № 23 від 12.01.2012 року без урахування нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування - рішення Севастопольської міської Ради № 8438 від 15.12.2009 року «Про встановлення межи прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря», а також без урахування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011 року по справі № 2а-2247\10\2770, яким встановлений факт відсутності меж населеного пункту міста Севастополя;

- з перевищення державним інспектором Ковтун Е.М. своїх повноважень в частині застосування їм в акті перевірки положень Водного кодексу України та Закону України «Про планування і забудову територій» та незастосування положень Земельного кодексу України, що підлягали застосуванню, а також з одноособового визначення в акті розміру шкоди;

- по зазначенню в акту про прийняття Севастопольською міською Радою рішення про надання позивачу у власність земельної ділянки на підставі даних, що не відповідають дійсності.

Представник Головного управління Держкомзему у м. Севастополі та Ковтун Е.М. у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, однак їх неявка не перешкоджає слуханню справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Земельну ділянку загальною площею 0,0824 га по АДРЕСА_1 на підставі рішення Севастопольської міської ради від 14.04.2010 року № 10228 «Про внесення змін в додаток до рішення СМР від 08.09.2009 року № 7826, затвердження містобудівного обґрунтування, проекту землеустрою по відводу земельної ділянки та передачу у власність громадянам - членам ОК ДБК «Науковий-7» (згідно додатку) земельних ділянок в районі мису Пісчаний, для індивідуального дачного будівництва» передано у власність позивачу ОСОБА_4 та видано державний акт серії ЯИ № 095984 на право власності на земельну ділянку площею 0,0630 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва. Земельна ділянка віднесена до категорії земель рекреаційного призначення.

12 січня 2012 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в місті Севастополі Ковтуном Е.М. було проведено оперативну перевірку дотримання вимог земельного та водного законодавства при наданні Севастопольською міською Радою земельних ділянок по АДРЕСА_1, власником якої є позивач.

Відповідно до висновків акту, в ході розгляду та вивчення оригіналів технічної документації з землеустрою по відведенню земельної ділянки № 3, що належить позивачу, були виявлені порушення земельного законодавства: земельна ділянка площею 0,0363 га знаходиться у 50-метровій прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря. В технічної документації не вказано охоронну зону прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря. Севастопольською міською Радою прийняти рішення № 10228 від 14.04.2010 року, № 7826 від 08.09.2009 року на підставі даних, що не відповідають дійсності, що призвело до незаконної передачі в порушення встановленого ч.3 ст. 62 Земельного кодексу України режиму використання прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря, внаслідок чого державі спричинено шкоду в розмірі 73 326,00 грн.

Звертаючись з адміністративним позовом, позивач зазначив, що при проведенні перевірки були порушені приписи чинного законодавства, зокрема положення Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», положення «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року № 312 зі змінами та доповненнями, які у сукупності призвели до помилкових висновків державного інспектора, відображених в акті перевірки.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що державний інспектор Ковтун Е.М. під час проведення перевірки і складання відповідного Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 23 від 12.01.2012р. мав дотримуватись приписів ст.ст. 2, 5, 6, 9, 10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також пунктів 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.2-5.6, 6.2-6.3, 6.7, Додатку 1 «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використання та охороною земель».

Відповідно до п.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, цей Порядок установлює процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.

Згідно з п. 3.3 вказаного вище Порядку, встановлений вичерпний перелік обставин, що є підставою для проведення оперативної перевірки:

- у разі виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів.

- у разі здійснення контролю за станом раніше виконаних проектів

- у разі знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічним споруд, захисних насаджень, межових знаків.

Відповідно до п. 4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків, які підписують акт з відображенням плану-схемі розташування земельної ділянки з зазначенням її загальної площі та площі, на якій було виявлено порушення.

Відповідачем не надано доказів виконання вказаних вище приписів Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, не добуто їх і судом, а тому суд аналізує наявні у справі матеріали.

Так, в акті перевірки державним інспектором Ковтун Е.М. зазначено, що в ході розгляду оригіналів проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва громадянам-членам ОК «ДБК «Науковий-7», зокрема ОСОБА_4, були виявлені порушення земельного та водного законодавства України.

При цьому суд відзначає, що в проекті землеустрою знаходились паспортні дані усіх членів кооперативу із зазначенням їх місця проживання, в тому числі ОСОБА_4, а також відомості щодо місцезнаходження ОК «ДБК «Науковий-7», що надавало реальну змогу державному інспектору Ковтун Е.М. безперешкодно повідомляти цих осіб, а також ОК «ДБК «Науковий-7» про проведення перевірки та надати позивачу можливість виконати приписи пунктів 1.3, 4.1, 5.3, 5.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Також слід зазначити, що вичерпний перелік повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в сфері державного управління за використанням і охороною земель, а також, безпосередньо, повноважень інспекторів в сфері державного контролю за використанням і охороною земель визначений у ст.ст. 2, 5, 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Статтями 2 і 6 цього Закону визначено, що основним завданням державного контролю за використанням і охороною земель є забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами земельного законодавства України. Зазначеним Законом до компетенції Управління не віднесені питання контролю за дотриманням водного і містобудівного законодавств. Закон (ст.10) не містить повноважень державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель щодо контролю за дотриманням містобудівного та водного законодавств, та надання висновків щодо відповідності цим законодавствам питань передачі земельних ділянок у власність громадянам або в користування (в оренду) юридичним особам.

Державний інспектор Ковтун Е.М. в Акті перевірки визначив, що під час передачі громадянам-членам ОК «ДБК «Науковий-7» у власність земельних ділянок, були порушені вимоги статті 90 Водного кодексу України, Генерального плату міста Севастополя (гл. 19.4 пояснювальної записки) та Закону України «Про планування та забудову територій».

Суд вважає, що застосування в Акті перевірки положень законодавства, дотримання контролю за яким не входило до компетенції державного інспектора Ковтун Е.М., призвело до помилкових висновків державного інспектора, в тому числі до застосування Закону, який не діяв на час складання Акту перевірки, оскільки Закон України «Про планування і забудову територій» втратив чинність з дня опублікування Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011.

В акті перевірки державний інспектор Ковтун Е.М. без належної на те компетенції визначив розмір шкоди пов'язаної з передачею земельних ділянок по над. А.Первозваного на підставі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у зв'язку з чим суд зазначає, що ст. 10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і Порядком планування та проведення перевірок не передбачена можливість визначення саме державним інспектором розміру шкоди, пов'язаної з передачею земельних ділянок. Пунктом 6.7 Порядку проведення перевірок визначені дії інспекційного органу, а не державного інспектора, при відшкодуванні втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які визначаються з приводу інших обставин в порядку, встановленому ст. 207 Земельного кодексу України.

Суд вважає, що застосування державним інспектором Ковтун Е.М. в Акті перевірки положень Водного кодексу України і Закону України «Про планування і забудову територій», а також визначення ним одноособово розміру шкоди є перевищенням наданих йому повноважень.

Так в даний час на території України діє Водний кодекс України, прийнятий 06.06.1995р. В статтю 90 Водного кодексу України, яка зазначена в Акті перевірки, зміни з дня введення його в дію не вносилися, що має суттєве правове значення для застосування цих статей у співвідношенні зі статтями Земельного кодексу України, які регулюють ті ж самі питання.

Чинний Земельний кодекс України введений в дію з 01.01.2002, тобто після набрання чинності Водним кодексом України від 1995 року. Пунктом 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Зазначена в Акті перевірки стаття 90 Водного кодексу України регулює питання прибережних захисних смуг, в тому числі уздовж морів. Статті 60, 62 Земельного кодексу України регулюють ті ж самі питання (щодо розміру і порядку встановлення прибережної захисної смуги Чорного моря), редакція яких змінилась з 01.01.2011 Законом України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг».

Згідно з ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України в редакції до 01.01.2011 року, уздовж морів та навколо морських заток і лиманів прибережні захисні смуги встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів -з врахуванням містобудівної документації.

Зазначені в Акті перевірки положення ч.1 ст. 90 Водного кодексу України в редакції від 1995 року щодо обмежень на використання земель в прибережній захисній смузі вздовж морів не передбачені ст. 62 Земельного кодексу України і згідно п. 3 розділу IX Земельного кодексу України не могли застосовуватись в Акті перевірки стосовно документації, яка була розроблена до вступу в дію Закону України № 2740 «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» .

Отже, зазначення в Акті перевірки положень ст. 90 Водного кодексу України щодо розробленої до 2010 року документації проекту землеустрою із відповідними висновками є порушенням державним інспектором Ковтун Е.М. законодавства, яке регулює зазначені в Акті перевірки питання щодо розміру прибережної захисної смуги вздовж моря та щодо обмеження в використанні земель в цій захисній смузі моря.

Посилання в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства на ч.3 ст. 60 Земельного кодексу України в редакції до 01.01.2011 щодо встановлення межі прибережної захисної смуги вздовж моря з урахуванням містобудівної документації, з посиланням на Генеральний план міста Севастополя, не мають під собою достатніх правових підстав.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 8538 від 15 грудня 2009 року «Про встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя» встановлено відсутність встановлених меж прибережної захисної смуги вздовж узбережжя міста Севастополя та передбачено розробку проекту землеустрою по встановленню в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя.

Крім того, рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011 року по справі № 2а-2247\10\2770 встановлено, що відповідно до ст.ст. 173-176 Земельного кодексу України до цього часу межи населеного пункту саме міста Севастополя, яка визначає територію населеного пункту від інших населених пунктів і територій приморської зони на території Севастопольської міської Ради не встановлено, що робить неможливим застосування Генерального плану міста Севастополя для визначення межи прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя. Ці фактичні правові обставини відсутності межі населеного пункту міста Севастополь виключають можливість застосування припису ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України щодо врахування містобудівної документації для встановлення межі прибережної захисної смуги Чорного моря і в зв'язку з чим не могли зазначатися в Акті перевірки.

Зазначення державним інспектором Ковтун Е.М. в Акті перевірки №23 від 12.01.2012, що в технічній документації із землеустрою не вказано охоронної зони прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря є безпідставним. Питання водоохоронних зон визначені не в ст. 60 Земельного кодексу України і не в ст. 90 Водного кодексу України, а в статі 87 цього Кодексу. Так, відповідно до ч. 5 ст. 87 Водного кодексу України, зовнішні межі водоохоронних зон визначаться за спеціально розробленими проектами, а в Акті перевірки державний інспектор Ковтун Е.М. не зазначив, яким саме проектом визначена межа водоохоронної зони в районі мису Пісчаний.

Суд бере до уваги той факт, що в рішенні Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 № 8538 зазначена та правова обставина, що на час його прийняття відсутні встановлені межі прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря (перша частина преамбули цього рішення);

Отже, суд приходить до висновку, що до цього часу на території міста Севастополя межа прибережної захисної смуги Чорного моря відповідно до приписів законодавства не встановлена, в зв'язку з чим будь-які обмеження, щодо використання земель в межах прибережних захисних смуг вздовж Чорного моря застосовуватися не можуть.

Аналогічний висновок міститься у постанові Окружного адміністративного суду міста Севастополя по справі № 2а-743\12\2770, яке набрало чинності.

Таким чином, висновок державного інспектора Ковтун Е.М. в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №23 від 12.01.2012, щодо прийняття Севастопольською міською Радою рішень № 10228 від 1404.2010 року, № 7826 від 08.09.2009 року на підставі даних, які не відповідають дійсності, що привело до незаконної передачі у власність громадянам земельної ділянки, не відповідає фактичним правовим обставинам, не має правових підстав, не ґрунтується на діючому законодавству і суперечить йому.

Також під час складання Акту перевірки державним інспектором Ковтун Е.М. не було прийнято до уваги рішення Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 р. № 8538: щодо відсутності встановлених меж прибережної захисної смуги впродовж Чорного моря (частина перша преамбули рішення) та щодо відсутності розроблення проекту землеустрою по встановленню в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги Чорного моря впродовж узбережжя міста Севастополя.

Вищезазначені рішення Севастопольської міської Ради відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» були обов'язковими для виконання і застосування державним інспектором Ковтун Е.М.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України державний інспектор Ковтун Е.М. зобов'язаний був перед тим, як робити висновок щодо наявності прибережної захисної смуги Чорного моря, перевірити наявність в період розроблення проекту землеустрою, який був предметом перевірки і підставою для висновків в Акті перевірки, проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги Чорного моря. Наслідком не перевірки цього факту є помилкові висновки, зроблені інспектором в Акті перевірки.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в даній справі обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Будь-яких заперечень або доказів правомірності своїх дій відповідач не надав, доводи позивача суд вважає законними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель м. Севастополя Ковтун Едуарда Михайловича при проведенні перевірки, здійсненої 12.01.2012 року стосовно використання земельної ділянки на відповідність вимогам земельного та водного законодавства щодо ОСОБА_4.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Дудкіна

Суддя Т.М. Дудкіна