Судове рішення #24735486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


10.07.12 р. Справа № 5006/41/8/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК - Проміндустрія", м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ТІСО", м.Краматорськ

про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги в розмірі 310 969,21гривень



Представники сторін:

Від позивача: Семененко О.П.

Від відповідача: не прибув



СУТЬ СПРАВИ:


Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК - Проміндустрія", м.Київ (далі -позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ТІСО", м.Краматорськ (далі -відповідач) про стягнення основного боргу за договором про надання фінансової допомоги № 07/40-11/2 від 28.07.2011р. в розмірі 304 000,00 гривень та 3% річних -6 969,21 гривень, що в загальній сумі складає 310 969,21 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором про надання фінансової допомоги № 07/40-11/2 від 28.07.2011р.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:


ВСТАНОВИВ


01.07.2011р. позивачем (далі підприємство 1) та відповідачем (далі підприємство 2) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №07/39-11/1, відповідно до умов п.п. 1.1. якого підприємство 1 надає підприємству 2 поворотну фінансову допомогу, а підприємство 2 зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 150000,00 гривень без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1-го дня з дати підписання даного договору перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства 2. Поворотна фінансова допомога надається до 30.09.2011р. (п.п. 2.1., 2.3., 2.4. договору).

28.07.2011р. позивачем (далі підприємство 1) та відповідачем (далі підприємство 2) був укладений ще один договір про надання поворотної фінансової допомоги №07/40-11/2, відповідно до умов п.п. 1.1. якого підприємство 1 надає підприємству 2 поворотну фінансову допомогу, а підприємство 2 зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 350000,00 гривень без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1-го дня з дати підписання даного договору перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства 2. Поворотна фінансова допомога надається до 30.09.2011р. (п.п. 2.1., 2.3., 2.4. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.09.2011р. (п. 8.1. договорів).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договори про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2011р. та 28.07.2011р. є договорами позики та підпадають під правове регулювання §1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.1046 Цивільного Кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Аналогічна за змістом норма, що встановлює обов'язок позичальника повернути позику, міститься в ст. 1049 Цивільного кодексу України.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2011р. та від 28.07.2011р. виконав, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученням № 417 від 01.07.2011р. на суму 150 000,00грн. та № 95 від 28.07.2011р. на суму 350 000,00грн.

Пунктами 3.1. договорів передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою підприємства 1.

Докази того, що позивач звертався до відповідача з листами №231 від 08.11.2011р. та №16 від 30.01.2012р. з проханням виконати свої зобов'язання за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та й в найближчий час повернути кошти, наявні в матеріалах справи.

Листом №27/35 від 16.02.2012р. відповідач проінформував позивача, що ним були здійсненні часткові оплати, а несплачений борг в розмірі 340000,00 гривень останній зобов'язується повернути в строки: до кінця лютого 2012р. в розмірі 90000,00 гривень та в продовж березня 250000,00 гривень.

Як встановлено судом, відповідачем були здійснені часткові оплати, що підтверджується матеріалами справи, а саме банківськими виписками на загальну суму 196000,00 гривень.

Крім того суд звертає увагу на те, що в банківських виписках є посилання тільки на один договір, а саме на договір про надання поворотної фінансової допомоги №07/39-11/1 від 01.07.2011р. Водночас позивач у позові зазначає, що загальна грошова сума у розмірі 46000,00 гривень за банківськими виписками, перерахована саме в рахунок погашення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №07/40-11/2 від 28.07.2011р., а сума в розмірі 150000,00 гривень перерахована в рахунок погашення заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги №07/39-11/1 від 01.07.2011р. Також позивачем надані до матеріалів справи листи №33/16-05/2 від 16.05.2012р., №33/16-05/2 від 16.05.2012р., відповідно до яких відповідач повідомив позивача про те, що в платіжних дорученнях №509 від 24.04.2012р. на суму 10 000 гривень, №521 від 26.04.2012р. на суму 10 000,00 гривень, №631 від 15.05.2012р. на суму 16 000,00 гривень, невірно зазначено призначення платежу „возврат финансовой помощи согл.договора №07/39-11/1 от 01.07.2011г. без НДС", а повинно бути „возврат финансовой помощи согл.договора №07/40-11/2 от 28.07.2011г. без НДС", в платіжному дорученні №37 від 11.01.2012р. на суму 60 000,00 гривень, зазначено призначення платежу „возврат финансовой помощи согл.договора №07/39-11/1 от 01.07.2011г. без НДС", а повинно бути „возврат финансовой помощи согл.договора №07/39-11/2 от 01.07.2011г. в суме 50000,00грн., договор №07/40-11/2 от 28.07.2011г. в суме 10000,00грн. без НДС".

Тобто відповідачем була погашена заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №07/39-11/1 від 01.07.2011р. повністю.

Оскільки позивач сам наполягає на тому факті, що грошові кошти в розмірі 46000,00гривень були зараховані в рахунок часткового погашення заборгованості саме за договором про надання поворотної фінансової допомоги №07/40-11/2 від 28.07.2011р., то суд розцінює зазначені виписки у якості достатнього, належного та допустимого доказу часткового погашення заборгованості, саме за зазначеним договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відтак, укладений між позивачем та відповідачем договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2011р. є законною підставою для виникнення в останнього грошового зобов'язання з повернення позики в сумі 304000,00 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 304 000,00гривень

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача щодо стягнення заборгованість в розмірі 304 000,00гривень такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за відповідний період наявності заборгованості у розмірі 6969,21 гривень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порядок повернення фінансової допомоги визначений п.3 договору, з якого вбачається, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою підприємства 1 (позивача по справі). Як вбачається з матеріалів справи то перша вимога позивача стосовно повернення боргу датована 08.11.2011р.

Згідно п.п. 4.1., 4.1.3 наказу №1149 від 12.12.2007р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Оскільки строк оплати сторонами визначений моментом пред'явлення вимоги, в даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем вимоги, та з урахуванням поштового обігу, тобто 21.11.2011р.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку задовольнити дані вимоги частково, а саме на суму 4738,09гривень, оскільки нарахування має відбуватись саме з 21.11.2011р., а не з 01.10.2011р. як вважає позивач, оскільки порядок повернення фінансової допомоги визначений саме п.3 договору.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -


В И Р І Ш И В:


Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК - Проміндустрія", м.Київ до відповідача Публічного акціонерного товариства "ТІСО", м.Краматорськ, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ТІСО" (84313, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10-в, код ЄДРПОУ 05744426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК - Проміндустрія" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, код ЄДРПОУ 31923071) заборгованість в розмірі 304000,00гривень, 3% річних в розмірі 4738,09гривень, судовий збір в сумі 6219,38гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.07.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.




Суддя Колесник Р.М.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація