Справа № 2-1516/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2008 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевій Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного Банку України, Державного казначейства України про стягнення матеріальної шкоди, заподіяною бездіяльністю, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому був уточнений. В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що вона уклала договори банківських строкових вкладів у національній та іноземній валютах з АКБ "Прем»єрбанк". В зв'язку з втратою платоспроможності та банкрутством АКБ "Прем»єрбанк" вона не може отримати заощаджені вклади та нараховані по ним відсотки. Вважає, що банкрутство АКБ "Прем»єрбанк" сталося з вини НБУ в результаті невиконання останнім обов'язків, передбачених банківським законодавством України, що спричинило їй матеріальну шкоду в розмірі 45 340 грн. 92 коп. і 3 383,7 доларів США, яка складається: з суми збитків від інфляції - 22843 грн. 24 коп. та 1 704,75 доларів США; збитків від не отриманих позивачем доходів - 22 497 грн. 68 коп. та 1 678,96 доларів США.
Крім того, вона визнана постраждалою по кримінальній справі по факту зловживання посадовими особами АКБ "Прем»єрбанк" своїм службовим становищем. Вважає, що Національний банк України своєю бездіяльністю, пов»язаною з невиконанням покладених на нього державою функцій по забезпеченню схоронності банківських вкладів, заподіяв їй матеріальну шкоду. що Майнова шкода, завдана внаслідок злочину, повинна відшкодовуватися державою в зв'язку з тим, що по вказаній кримінальній справі не встановлено коло винних осіб
Просить стягнути з відповідачів вказані суми майнової шкоди.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Національний Банк України в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, вказуючи на те, що вимоги позивача до НБУ є безпідставними та необґрунтованими та зазначила, що НБУ діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача Державне казначейство України в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надавав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачкаОСОБА_1 уклала з АКБ "Прем»єрбанк" договір строкового вкладу в національній валюті № 26354961307714 від 12.03.2003 р. на суму 6 000 грн., строком до 16.03.2004 року, термін дії якого був продовжений додатковою угодою від 28.05.2004 р. до 12.06.2004 р. з виплатою 12,5% річних; 18.04.2003 р. - договір строкового вкладу в національній валюті № 26353962307714 на суму 2 200 грн., строком до 22.04.2004 року, термін дії якого був продовжений додатковою угодою від 28.05.2004 р. до 18.07.2004 р., з виплатою 12,5% річних; 16.05.2003 р. - договір вкладу з фіксованою ставкою в національній валюті № 26356721307714 на суму 3 400 грн., строком до 20.05.2004 року, термін дії якого був продовжений додатковою угодою від 28.05.2004 р. до 16.08.2004 р., з виплатою 12,5% річних; 13.06.2003 р. - договір строкового вкладу в національній валюті № 26352963307714 на суму 2 000 грн., строком до 17.06.2004 року; 16.07.2003 р. - договір строкового вкладу в національній валюті № 26356000307714 на суму 2 200 грн., строком до 20.07.2004 року; 06.11.2003 р. - договір строкового вкладу в національній валюті № 26354002307714 на суму 75 000 грн., строком до 06.02.2005 року; 19.12.2003 р. - договір про строковий депозит у національній валюті № 26352004307714 на суму 15 300 грн., строком до 19.03.2005 р; 06.01.2004 р. - договір банківського строкового вкладу з щомісячною сплатою відсотків в національній валюті № 26350006307714 на суму 3 000 грн., строком до 06.04.2005 року; 06.02.2004 р. - договір банківського строкового вкладу із сплатою відсотків в кінці терміну дії договору в національній валюті № 26358008307714 на суму 2 200 грн., строком до 10.02.2005 року; 16.07.2003 р. - договір строкового вкладу в іноземній валюті № 26356000307714 на суму 4 000 доларів США, строком до 20.07.2004 р.; 06.01.2004 р. - договір банківського строкового вкладу із сплатою відсотків в кінці терміну дії договору в іноземній валюті № 26355001307714 на суму 800 доларів США, строком до 10.01.2005 року.
На день звернення до суду АКБ «Прем»єрбанк» мав перед позивачем заборгованість за договорами банківських вкладів та нарахованих відсотках в сумі в розмірі 71 992 грн. 57 коп. та 5 372,7 доларів США, що підтверджується листом АКБ «Прем»єрбанк» про визнання майнових вимог та підтверджено в судовому засіданні представником НБУ.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 в ході розгляду справи по суті була виплачена сума заборгованості по вкладам в розмірі 71 992 грн. 57 коп. та 5 372,7 доларів США.
Правління НБУ постановою № 71 від 10.03.2005 року прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії, ініціювання процедури ліквідації АКБ "Прем»єрбанк" та призначення ліквідатора.
Відповідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладнику таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України умовами виконання зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Статтею 527 ЦК України встановлено обов'язковість виконання зобов'язання належними сторонами - боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання.
Виходячи з наведеного, в результаті укладання договорів про грошові вклади між позивачем та АКБ "Прем»єрбанк" виникли цивільно-правові зобов'язання. Боржником по відношенню до позивача за вказаними договорами виступає АКБ "Прем»єрбанк".
Відповідно до п. 3 ст. 91 Закону України "Про банки та банківську діяльність", з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав.
Статтею 96 цього ж Закону передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні позивачем не доведено неможливість отримання ними своїх коштів в межах процедури ліквідації АКБ "Прем"єрбанк".
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про НБУ Національний Банк України не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Національний Банк України не брав на себе зобов'язання щодо виплати боргів АКБ "Прем»єрбанк".
Частиною першою ст. 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку Національного Банку України відшкодовувати кредиторам борги збанкрутілих банків.
Позивачем не підтверджено фактів понесення ним збитків в результаті неправомірних дій (бездіяльності) з боку відповідача Національного Банку України, а також не доведено існування прямого причинного між протиправною поведінкою (дією чи бездіяльністю) Національного Банку України та завданою шкодою.
Твердження позивача про те, що банкрутство АКБ "Прем»єрбанк" сталося з вини Національного Банку України також безпідставне, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.05р. у справі № 30/193 встановлено, що причиною значної втрати активів, доходів та настання неплатоспроможності стало порушення цим банком вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Крім того, відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює лише обслуговування державного бюджету і не несе ніякої відповідальності за заподіяння шкоди юридичними чи фізичними особами іншим особам.
Доводи представника позивача, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 1174, 1177 ЦК України необґрунтовані, оскільки вказані норми права не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Враховуюче вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача до відповідачів не обґрунтовані та не доведені в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно п. 37 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" позивачі звільненні від сплати судового збору, тому згідно ст. 88 ЦПК України сума судового збору компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213-215, 224, 226 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до національного банку України, Державного казначейства України про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю, відмовити.
Судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя (підпис) Т.О. Кудрявцева
З оригіналом згідно:
Голова Бабушкінського
районного суду
м. Дніпропетровська Л.О.Татарчук
Справа № 2-1516/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
03 липня 2008 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевій Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного Банку України, Державного казначейства України про стягнення матеріальної шкоди, заподіяною бездіяльністю, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213-215, 224, 226 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до національного банку України, Державного казначейства України про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю, відмовити.
Судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Т.О. Кудрявцева