УХВАЛА

 Іменем  України

27 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Малахової Н.М., Слісарчука Я.А. при секретарі судового засідання Рудницькій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та виконавчого комітету Новороманівської сільської ради про визнання незаконним рішення виконкому, визнання недійсними доручення та договору дарування, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок та про визнання права власності на частину житлового будинку,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13 липня 2007 року, яким: визнане незаконним та скасоване рішення виконкому Новороманівської сільської ради від 18 січня 2006 року № 5 в частині встановлення виду власності та переліку власників житлового будинку по АДРЕСА_1; визнане частково (відносно 5/6 частин) недійсним свідоцтво про право приватної власності на спірний будинок від 18 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_8; визнані недійсними довіреність від імені ОСОБА_8 від 20 лютого 2006 року, видана на ім'я ОСОБА_7 та договір дарування спірного будинку ОСОБА_1 від 23 лютого 2006 року; визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності на 5/6 частин будинковолодіння АДРЕСА_1. Апелянт зазначає, що спірний будинок не відносився до типу колгоспного двору, не врахував суд, на думку апелянта, наявність заповіту ОСОБА_8 на цей будинок та не з'ясував ким і з яких підстав до погосподарської книги були внесені дані про віднесення спірного будинковолодіння до колгоспного двору. З таких підстав апелянт просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_4 та представник Новороманівської сільської ради заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення законним та обґрунтованим, а ОСОБА_7 підтримала доводи апелянта.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

2

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав вірну оцінку представленим сторонами доказам, та дійшов обґрунтованого „ висновку про те, що, оскільки спірне домоволодіння до 15 квітня 1991 року було колгоспним двором, а позивачі на час звернення до суду не втратили з ним зв'язок (продовжують в ньому проживати), кожен з позивачів має право на 1/6 частину спірного майна. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову (в 5/6 частинах) недійсність свідоцтва про право власності на житловий будинок (а.с.81) від 24 січня 2006 року.

Вірним є і висновок суду щодо недійсності довіреності від імені ОСОБА_8 від 20 лютого 2006 року, виданої на ім'я ОСОБА_7 (а.с.11), оскільки вказана довіреність оформлена з порушенням положень ст. 45 Закону України „Про нотаріат" (підписана особою, на користь якої її посвідчено).

Обґрунтовано судом першої інстанції визнано недійсним договір дарування спірного будинку (а.с.8), який від імені ОСОБА_8, на підставі вище вказаної довіреності, уклала ОСОБА_7 (не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності - ч. 2 ст. 203 ЦК України) з відповідачкою ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірне домоволодіння не відноситься за суспільним типом до колгоспного двору спростовуються довідкою Новороманівської сільської ради від 9 серпня 2006 року № 1558 (а.с.34) та даними погосподарських книг, витребуваних та досліджених судом першої інстанції (а.с.133). Апелянтом не представлено, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів підробки записів у погосподарських книгах. Оскільки суспільний тип спірного домоволодіння до 15 квітня 1991 року визначався як колгоспний двір, судом обґрунтовано не прийнято до уваги наявність заповіту від 14 березня 1989 року щодо вказаного будинку.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13 липня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа №22ц/1939