УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі: Головуючого: Ружило О.А. Суддів: Сулятицької М.М., Перепелюк Л.М. Секретаря: Орлецької Я.І.
За участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, визнання права користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права користування жилим приміщенням.
Посилалась на те, що з 1998 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, яка належить територіальній громаді м.Чернівці. Окрім ОСОБА_5 на момент її вселення в спірній квартирі був зареєстрований також його син ОСОБА_2. 12 грудня 2003 року вона з ОСОБА_5 зареєстрували шлюб в міському відділі РАГС за актовим записом № 2311. Під час сумісного проживання вони вели спільне господарство, піклувались один про одного як ч.1ени сім'ї.
Справа № 22ц-654 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Дудаков С.Є.
Категорія: 29/30 Доповідач: Ружило ОА.
Крім того за спільні кошти вони з чоловіком провели перепланування спірної квартири: влаштували ванну кімнату, переобладнали кухню, внаслідок чого квартира стала двокімнатною. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті особовий рахунок на спірну квартиру був переоформлений на сина померлого ОСОБА_2
Вказувала також, що після смерті чоловіка вона самостійно несе витрати, пов'язані з оплатою комунальних платежів, утримує квартиру в належному санітарному та технічному стані. Просить встановити факт проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з лютого 1998 року до 12.12.2003 року та визнати за нею самостійне право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виселення, в якому посилається на те, що в 1998 році в спірну квартиру в якості тимчасового жильця вселилася ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_7), а згодом вона з батьком вступила в фактичні шлюбні відносини і продовжувала проживати в спірній квартирі. 12 грудня 2003 року його батько ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, у зв'язку з чим ОСОБА_6 змінила своє дошлюбне прізвище на "ОСОБА_1". ОСОБА_1 на підставі талону до національного паспорта ОСОБА_1 отримала дозвіл для тимчасового проживання в спірній квартирі на період з 18 червня по 18 вересня 2002 року з одноосібної згодиОСОБА_5, проте в подальшому такого дозволу вона не мала, оскільки він заперечував проти цього, що є доказом того, що вселення і проживання ОСОБА_1 в квартирі було здійснено без його на це згоди як ч.1ена сім'ї наймача. Оскільки ОСОБА_1 був наданий дозвіл для тимчасового перебування на території України тільки один раз - з 18 червня 2002 року по 18 вересня 2002 року, то вона перебувала в Україні не на законних підставах, вселилася до наймача без письмової згоди на це всіх ч.1енів його сім'ї, то вона не може набути самостійного права користування спірним жилим приміщенням. Просив виселити ОСОБА_1 з квартириАДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
На дане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановлениям нового рішення, про задоволення її позовних вимог, а у зустрічному позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
Вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заявлених позовних вимог допустив порушення норм матеріального права, так як застосував закон, який не поширюється на спірні правовідносини. В порушення положень ст.. 212 ЦПК України не було надано належної юридичної оцінки фактичним обставинам та доказам, внаслідок чого постановив неправильне рішення.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання,
дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу України справи про встановлення фактів можуть розглядатися якщо, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих, чи майнових прав громадян. Зазначені справи відповідно до вимог ст.. 256 ЦПК України повинні розглядатися в порядку окремого провадження, а не в позовному порядку.
Позивачкою не наведено в позовній заяві, які юридичні наслідки для неї породжує визнання права проживання її однією сім"єю без шлюбу з громадянином ОСОБА_5 в період з лютого 1998 року по 12.12.2003 року.
Крім того встановлено, що з 1997 року по серпень 2003 року ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з іншою особою громадянином Молдови ОСОБА_7.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вказаних вимог.
Судом правильно відмовлено і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, щодо визнання за нею самостійного права на проживання в квартирі АДРЕСА_1.
Як видно з матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 розташована на 1 поверсі 3-х поверховного будинку складається з однієї кімнати житловою площею 27,6 кв.м. Вказана квартира відноситься до житлового фонду Чернівецької міської ради.
На даній жилій площі значилися зареєстрованими ОСОБА_5 (як основний квартиронаймач) котрий помер 28.10.2006 року, та ОСОБА_2 його син.
Відповідно до вимог ст.. 65 ЖК України наймач вправі у встановленому законом порядку з письмової згоди усіх проживаючих разом з ним ч.1енів сім"ї вселити в займане ними житло, дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення в якості ч.1енів сім"ї наймача, набувають рівних з іншими ч.1енами сім"ї права користування жилим приміщенням.
Свідоцтвом про шлюб (а.с. 7) підтверджується факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 12 грудня 2003 року. Разом з тим в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що на час вселення позивачки в спірну квартиру як дружини наймачаОСОБА_5 була на це письмова згода інших ч.1енів сім"ї наймача, а саме його сина ОСОБА_2
Крім того ОСОБА_1 як на час реєстрації шлюбу, так і на день розгляду справи судом являється громадянкою іншої держави. її постійне місце реєстрації с. Бринзяни, Єдинецького району Республіки Молдова. Нею не оформлено у встановленому законом порядку, через уповноважені органи виконавчої влади з питань імміграції, посвідку на постійне проживання на території України, як іноземної громадянки, в тому числі і на отримання самостійного права проживання в житловому приміщенні на території України.
Довідкою відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб підтверджується, що позивачка не перебуває на обліку, як іноземний громадянин з 12.12.2003 року (а.с.40).
Врахувавши наведені обставини, що позивачка не оформила встановленого законом порядку проживання на території України, як громадянка іноземної держави, та те, що її вселення на спірну жилу площу ОСОБА_5, як основним наймачем квартири було здійснено без письмової на те згоди інших ч.1енів його сім"ї - сина ОСОБА_2, та відсутності згоди останнього на її постійне в ній проживання, суд прийшов до правильного висновку про задоволення зустрічного позову, та виселення позивачки з АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги на невірну оцінку судом наданих доказів щодо постійного проживання позивачки в спірній квартирі з 1998 року (акти ЖРЕП, покази свідків та інше) є безпідставними, оскільки зазначеним доказом судом було дано належну юридичну оцінку, і цими доказами не підтверджено факт вселення позивачки в квартиру з письмової згоди інших ч.1енів сім"ї наймача.
Не спростовують висновки суду і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду відповідає обставинам справи, ґрунтується на доказах, яким дано належну оцінку, постановлене з дотриманням вимог матеріального права та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись ст.хт. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.