ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2006 р. Справа № 3/340/06
м. Миколаїв
За позовом: ВАТ «Миколаївбуд», м. Миколаїв, вул.РобочаДА
До відповідача: ЖБК «Ера», м. Миколаїв, вул. Чкалова,61
Про визнання нікчемним договору про сумісне будівництво
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Лямін А.Г., за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нікчемним договору про сумісне будівництво, укладеного з відповідачем та про тлумачення змісту правочину. Свої позовні вимоги ґрунтує на нормах цивільного законодавства.
22.09.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просить постановити рішення про тлумачення змісту правочину договору переуступки незавершеного будівництва від 25.09.2003р. в представленій ним редакції. Уточнення прийняті судом.
Відповідач жодного разу в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав.
Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
Між сторонами позивачем ВАТ БФ "Миколаївбуд" та відповідачем ЖБК "Ера" було укладено договір про сумісне будівництво десятиповерхового житлового будинку в м. Миколаєві по вулиці Чкалова,61 від 25.09.2003 року.
В процесі виконання приписів укладеного між сторонами договору позивач звернувся до відповідача з листами від 24.04.2006р. та від 03.08.2006р. про зміну редакції договору. В судовому засіданні зазначає, що відповідач відповіді не надав.
Як вказує позивач, на підставі викладеного він звернувся до суду з позовом про тлумачення умов договору в наступній редакції:
1. «Договір переуступки незавершеного будівництва. Найменування сторін
ПРОДАВЕЦЬ ЖБК "Ера" ПОКУПЕЦЬ ВАТ БФ "Миколаївбуд";
2. Предмет договору: Переуступка незавершеного будівництва з метою завершення
будівництва 10-поверхового житлового будинку ЖБК «Ера»у м .Миколаєві по вулиці
Чкалова,61 за кошти внесені у будівництво ПОКУПЦЕМ ВАТ БФ "Миколаївбуд";
3. п. 2.1.1 Договору викласти в редакції: "Визначити загальні витрати, внескі членів ЖБК
«Ера»у будівництво та визначити залишкову вартість незавершеного будівництва станом на
01.09.2003р.
4. п. 2.1.1 Договору викласти в редакції: "Переуступити будівельний майданчик з
відводом земельної ділянки під будівництво будинку".
5. п. 2.2.1 Договору викласти в редакції: "ПОКУПЕЦЬ за свої кошти завершує до вимог
ТУ будівництво будинку. В якості розрахунку передає ПРОДАВЦЮ ЖБК "Ера" у власність за
собівартістю збудовані квартири за рівною ціною отриманого ПОКУПЦЕМ незавершеного
будівництва станом 01.09.2003 року";
6. п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 змінити на редакцію такого змісту: "Провести
розрахунки із членами ЖБК "Ера" за їх внесками до кооперативу. Скласти письмові угоди із
членами ЖБК "Ера" на придбання збудованих квартир за їх собівартістю після закінчення
будівництва".
7. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4,3.5 змінити на редакцію такого змісту: "Завершує будівництво
десятиповерхового будинку за свої кошти Проводить розрахунки із членами ЖБК "Ера" за їх
внесками до кооперативу. Складає письмові угоди із членами ЖБК "Ера" які бажають
придбати збудовані квартири за їх собівартістю після закінчення будівництва".
8. Розділи 4,5 виключити із редакції.
Відповідно до ст. 213 ЦКУ зміст правочину може бути витлумачений стороною (сто ронами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Статтею 637 ЦКУ, передбачено тлумачення умов договору за правилами ст. 213 ЦКУ.
Отже, предметом спору має бути саме тлумачення змісту договору, а не спір про право.
Договір від 25.09.2003р., укладений між сторонами має назву «Про сумісне будівництво», у позовній вимозі щодо тлумачення позивач вже іменує його Договір переуступки незавершеного будівництва від 25.09.2003 року.
Таким чином, під час дослідження матеріалів справи, враховуючи об'єкт та ціль договору «Про сумісне будівництво», укладеного між сторонами, суд дійшов висновку, що позовна вимога -це фактично є ревізія договору під приводом тлумачення та використання положення ст. 213 ЦКУ для фактичної зміни умов договору та самого договору ( з сумісного будівництва на переуступку незавершеного будівництва) без згоди на це іншої сторони, тобто через відповідне рішення суду про тлумачення договору на користь однієї зі сторін.
Взагалі господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та на інших підставах.
Отже, тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину, тобто за умови наявності різних оцінок змісту його умов. Вказане не доведено позивачем.
Позовна вимога висунута позивачем повинна містити намір з'ясувати зміст договору, закріплений у тексті, а позивач фактично змінює зміст договору, чим здійснює заміну одного договору іншим.
Згідно ч.І ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Отже, в спірних правовідносинах відсутні порушення відповідачем матеріального та суб'єктивного права позивача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя О.Г. Смородінова