Справа № 1-98/11

Провадження №11/0290/904/2012

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В.М.

Доповідач : Нагорняк Є.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Нагорняка Є.П.

суддів: Слободяна К.Б., Ковальської І.А.

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.

розглянула у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Літинського районного суду від 26 червня 2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженка м. Гнівань Тиврівського

району Вінницької області, жителька

АДРЕСА_1, громадянка України,

з неповною середньою освітою, раніше

не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів та судових витрат.

Малолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, передані органу опіки і піклування Літинської райдержадміністрації для вирішення питання щодо їх подальшого влаштування.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною у тому, що 8.03.2011 у період часу з 14 год. 30 хв. до 17 год. у будинку АДРЕСА_1 між нею та її братом ОСОБА_8 на побутовому ґрунті виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_8 наніс їй удар долонею по потилиці та близько п'яти ударів ногою по спині. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи обуреною діями брата, вирішила позбавити його життя. З цією метою вона на тумбочці у кімнаті взяла кухонного ножа, яким умисно нанесла один удар в область серця ОСОБА_8, від чого той помер, після чого з метою приховування слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності за скоєне викинула знаряддя злочину до вигрібної ями свого домогосподарства.

В апеляціях захисник засудженої адвокат ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_4, посилаючись на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, просять вирок щодо ОСОБА_3 змінити, перекваліфікувавши її дії з ч. 1 ст. 115 на ст. 118 КК України та звільнити її від покарання на підставі Закону України «Про амністію».

Так, апелянти зазначають, що ОСОБА_3 заподіяла смерть своєму братові, захищаючись від його нападу з застосуванням фізичного насильства та примушування її до задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що судом не було взято до уваги і призвело до невірної кваліфікації дій засудженої, а також залишено поза увагою, що потерпілий, який зловживав алкоголем, протягом тривалого часу вчиняв насильство щодо своєї сестри -засудженої ОСОБА_3 та матері -ОСОБА_4, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та ряд обставин, які пом'якшують покарання засудженої.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляцій, вважаючи вирок щодо ОСОБА_3 законним і обґрунтованим, а доводи апеляцій безпідставними, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні нею умисного вбивства ОСОБА_8 базується на повно, всебічно і об'єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у вироку дана належна оцінка у відповідності з вимогами ст. 334 КПК України, а сам вирок постановлений відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Так, в ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що засуджена, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, від яких можливе настання смерті потерпілого, бажаючи цього, умисно нанесла йому ножем удар в область серця.

Твердження апелянтів про те, що ОСОБА_3, захищаючись від протиправного посягання на неї брата, заподіяла йому смерть, перевищивши межі необхідної оборони, є такими, що не відповідають дійсності.

Зокрема, сама засуджена пояснила, що після того, як ОСОБА_8 побив її, примушував до статевого акту неприродним способом, ображаючи при цьому нецензурними словами, вона, будучи розлюченою, взяла ножа, підійшла до брата, сказала, що вб'є його та нанесла йому удар ножем в груди.

Аналогічні, за незначним винятком, дала показання потерпіла ОСОБА_4, яка була очевидицею події.

Вказані показання засудженої та потерпілої об'єктивно узгоджуються між собою та іншими доказами: показаннями свідків, висновками судово-медичної, судово-імунологічної, судово-психолого-психіатричної експертиз тощо.

Таким чином, дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України судом кваліфіковані вірно, а покарання їй призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням, у тому числі, обставин, які пом'якшують покарання, наведених в апеляціях, у мінімальному розмірі і вважати його надто суворим підстав немає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляції адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Літинського районного суду від 26 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 -без зміни.

Судді:

Згідно з оригіналом: