Справа № 2-1525/11

Провадження № 2/1308/209/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :

головуючого судді Кобзар В. М.,

при секретарі Мачіха Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві цивільну справу

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов»язання виконання обов»язку в натурі,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов»язання виконання обов»язку в натурі, мотивуючи свою вимогу тим, що 16 грудня 2010 року він придбав у відповідача ОСОБА_4 за усним договором купівлі-продажу автомобіль марки GWM SAFE CCG460DY, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 44.000 грн. (сорок чотири тисячі гривень). ОСОБА_4 16 грудня 2010 року передав йому автомашину, але не зважаючи на його наполягання, без пояснення причин, відмовлявся від письмової форми Договору купівлі-продажу і його нотаріального посвідчення. В підтвердження реалізації йому транспортного засобу, ОСОБА_4 виготовив у Жовківському МРЕВ ДАІ Тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 терміном дії до 16.12.2015 року, який разом із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 передав йому. Крім цього, 29 квітня 2010 року ОСОБА_4 відповідно до укладеного в усній формі договору доручення видав йому Довіреність про право представляти його інтереси у всіх підприємствах, установах організаціях незалежно від форм власності з правом підпису від його імені документів та ведення його справ в суді. Довіреність нотаріально посвідчена, термін дії якої три роки, а саме до 29.04.2013р. На підставі цього він отримав від ОСОБА_4 у володіння та користування названий автомобіль та набув на нього прав власності. Змінити його реєстрацію у МРЕВ ДАІ на своє ім'я він не встиг. Із страховою компанією ним було укладено 17 грудня 2010 року Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу (Поліс № ВЕ/5682560). 12 серпня 2011 року працівниками ДАІ на вул.Вітовського в м.Львові автомобіль GWM SAFE CCG460DY реєстраційний номер НОМЕР_1 та реєстраційні документи у нього були вилучені та повернуті ОСОБА_4. Як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_4 в односторонньому порядку розірвав укладений між ними в усній формі договір купівлі-продажу транспортного засобу, сплачених ним коштів за покупку автомобіля відповідач йому не повернув, та достроково скасував Тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 і Довіреність.Вважає названі дії відповідача ОСОБА_4 такими, що не відповідають чинному законодавству та порушують його права, свободи та інтереси, а тому просить позовні вимоги задоволити повністю.

Позивач та його представник в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім цього, ОСОБА_3 суду пояснив, що за придбання автомобіля він кошти в сумі 44 тисяч гривень проплатив відповідачу , з яких 30 тисяч гривень він позичив у свого знайомого ОСОБА_5, якому надав розписку про одержання коштів. Обставини передачі грошей за придбаний у відповідача автомобіль можуть також підтвердити свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Просять позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що позивач ОСОБА_3- його колишній адвокат по цивільній справі „Про поділ будинку, як спільно нажатого майна подружжя», а також представляв його інтереси при розгляді скарги в порядку ст. 27 КПК, поданою його колишньою дружиною ОСОБА_8 На прохання ОСОБА_9, на період ведення його справ, він дозволив позивачу користуватися належним йому на праві власності автомобілем GWM SAFE CCG 460ДУ, 2006 р. випуску, р.н. НОМЕР_1. Для цього він 16.12.2010 року написав заяву у МРЕВ ДАІ і Жовківський МРЕВ ДАІ виготовив тимчасовий реєстраційний галон серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 і з технічним паспортом передав ОСОБА_3 для тимчасового користування автомобілем. 9 квітня 2009 року від його імені була оформлена довіреність на ім"я ОСОБА_3 на ведення його справ в судах, в органах виконавчої служби, в правоохоронних органах отримувати документи, витребувати їх, тобто вчиняти всі необхідні дії, пов"язані з веденням його справ в судах. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, терміном до 29.04.2013 року. В підтвердження укладення договору купівлі-продажу автомобіля позивач покликається на довіреність від 29 квітня 2010року, яка жодних правових наслідків до так званого договору купівлі-продажу автомобіля, не має. Довіреність стосувалася виключно ведення його судових справ в судах і інших органах, пов»язаних з виконнням судових рішень. Коли йому стало відомо, що ОСОБА_3 діє в інтересах його колишньої дружини ОСОБА_8, судові спори з якою тривають в Шевченківському суді, він анулював видане йому доручення від 29.04.2009 року. Крім того, 12.08.2011 року він звернувся із заявою у Жовківський МРЕВ ДАІ із заявою анулювати тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 і повернути йому автомобіль, так як добровільно його повернути ОСОБА_3 відмовився.

12.08.11 року працівниками ДАІ автомобіль був вилучений у ОСОБА_3 і поміщений на штрафний майданчик. По його заяві через декілька днів 16.08.11 року йому повернули автомобіль, який являється виключно його власністю і до якого ОСОБА_3 не має жодного відношення. В задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки такі, пред»явлені безпідставно.

Відповідач просить звернути увагу на ту обставину, що позивач нібито позичаючи кошти у свого товариша дає йому розписку у письмовій формі, однак позивач не може пояснити відсутність письмових угод з ним.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами по справі та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 суду пояснили, що спірний автомобіль є власністю відповідача, який є їхнім батьком і останній не продавав і не збирався продавати вказаний автомобіль.

Суд прийшов до переконання, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, хоча вони і є близькими родичами відповідача, є правдивими, так як вони узгоджуються з іншими доказами, а саме: показами відповідача, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу , з якого видно, що спірний автомобіль належить відповідачу ( а.с.72), відсутністю письмових доказів про продаж автомобіля.

З наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу автомобіля від 16.12.2010р. вбачається ОСОБА_4 «Продавець»зобов»язувався передати у власність ОСОБА_3 «Покупцю»автомобіль марки GWM SAFE CCG460DY, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова : НОМЕР_4, а ОСОБА_3 «Покупець»зобов»язувався прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Вказаний договір підписаний однією із сторін, а саме «Покупцем»ОСОБА_3, однак відповідач заперечує про наявність такої угоди. Суд вірить показам відповідача , так як такі позивачем та матеріалами справи не спростовані.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що відповідач ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 на ведення його судових справ в судах і інших органах, пов»язаних з виконнням судових рішень, що зафіксовано у довіреності від 29.04.2010р., посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10.

В матеріалах справи відсутня довіреність відповідача ОСОБА_4 на право керування, розпорядження спірним транспортним засобом і, що така довіреність не оформлялась, не заперечують сторони.

Є безпідставним посилання позивача на те, що ним, як власником транспортного засобу(так як він вважав на час укладення договору) 17 грудня 2010 року із страховою компанією було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу (Поліс № ВЕ/5682560) , так як згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Таким чином укладення Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу не є документом, що підтверджує право власності на транспортний засіб.

Згідно ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 208 ЦК України визначено категорії правочинів, які належить вчиняти в письмовій формі, зокрема правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив,що він був присутній в м.Львові при передачі позивачем 30-ти тисяч гривень відповідачу. Йому ОСОБА_3 пояснив, що вказану суму він позичив у знайомого ОСОБА_11 і передав відповідачу за придбання автомобіля в останнього.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він позичив ОСОБА_3 30 тисяч гривень для придбання у відповідача автомобіля.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 суду пояснили про те, що позивач придбав у відповідача автомобіль і проплатив останньому обумовлену суму грошей.

Суд не вірить показам свідків, які перераховані вище, так як вони не підтверджуються іншими доказами наявними у справі, зокрема тим, що позивач покликається на те, що 16 грудня 2010 року він придбав у відповідача за усним договором купівлі-продажу спірний автомобіль за 44 тисячі гривень, а розписка про одержання грошей від свідка ОСОБА_5 в сумі 30 тисяч гривень для придбання спірного автомобіля у ОСОБА_8 датована 30.07.2011 року. Тому події на які вказують свідки про передачу грошей відповідачу не могли відбуватися після 30.07.2011 року ( згідно розписки про позику 30-ти тисяч гривень) в той час коли за свідченнями самого позивача купівля-продаж автомобіля за 44 тисячі гривень відбулася 16 грудня 2010 року.

Крім цього,відповідно до положень ст.218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 безпідставно стверджує, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 був укладений в усній формі договір купівлі-продажу, так як відповідач даний факт заперечує, письмових доказів на підтвердження своїх вимог позивачем суду не представлено. А тому суд прийшов до переконання, в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 208, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на автомобіль GWM SAFE CCG460DY, 2006 року випуску, реєстраційни номер НОМЕР_1 , на підставі укладеного 16 грудня 2010 року Договору купівлі-продажу із ОСОБА_4, про зобов"язання ОСОБА_4 виконати умови Договору купівлі-продажу, укладеного 16 грудня 2010 року , дотриматись обов"язків продавця, та передати ОСОБА_3 у власність автомобіль GWM SAFE CCG460DY, 2006 року випуску, реєстраційни номер НОМЕР_1 - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Скасувати заходи забезпечення позову арешт на автомобіль марки GWM SAFE CCG460DY, 2006 року випуску, реєстраційни номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 листопада 2011р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Кобзар В. М.