Справа № 221/3951/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2012 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі :
головуючого судді Татаурової І.М.
при секретарі Вохміновій Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ВМР про встановлення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється власником 1/3 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі -продажу від 23.02.2012р. Відповідачу належить 2/3 частин зазначеного будинковолодіння. ВМР народних депутатів за № 13/461 від 31.06.1956р. було встановлено норму землекористування 620 кв.м. Просить встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 620 кв.м., що розташована за адресою: м. Вінниця, АДРЕСА_1, між нею та ОСОБА_2 відповідно до кадастрового плану, виготовленого 01.06.2012р. ДП «Поділлягеодезкартографія», згідно якого: ОСОБА_1 користується земельною ділянкою зона 2, площею 0,0231га зеленого кольору; ОСОБА_2 користується земельною ділянкою зона 1, площею 0,0389га білого кольору.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити та судові витрати залишити за нею.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечила, щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, згідно кадастрового плану виготовленого ДП «Поділлягеодезкартографія»01.06.2012р.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, при винесені рішення покладається на думку суду.
Суд, відповідно до ст. 158 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між сторонами виникли правовідносини щодо користування земельною ділянкою, які регулюються Земельним кодексом України.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі -продажу від 23.02.2012р. позивач є власником 1/3 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудою під АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.03.2009р. ОСОБА_3 належить 2/3 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 (а.с.13,14).
На підставі рішення № 14/461 виконкому ВМР народних депутатів від 21.06.1956р. за будинковолодіння по АДРЕСА_2 виділено земельну ділянку, площею 620 кв. м. (а.с.8).
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки виготовленого ДП «Поділлягеодезкартографія»від 01.06.2012р. сторонам пропонуються такий порядок користування: ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, зона 2, площею 0,0231га зеленого кольору; ОСОБА_2 користується земельною ділянкою зона 1, площею 0,0389га білого кольору (а.с.19). Проти вказаного порядку користування земельною ділянкою сторони на момент розгляду справи не заперечують.
Відповідно до ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Чинний Земельний кодекс України (в ред. 2001р.) не регулює правовідносини, пов'язані з постійним та тимчасовим користуванням землею громадян, тому, у відповідності до п.п.2,3 Прикінцевих положень до ЗК України, застосуванню підлягають земельні кодекси, прийняті на час переходу права власності на будинковолодіння.
Відповідно до ст. 30 ЗК УРСР (в ред. 1990р.), який діяв на час переходу права власності на частину будинковолодіння, визначено, що при переході права власності на будівлю або споруду разом з цими об'єктами переходить право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження -будівлі та споруди.
Згідно ст. 105 ЗК України (в ред. 1990р.) спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди відповідно до ст. 120 ЗК України.
Так само ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Стаття 81 Земельного кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; за рішенням суду (ст. 87 ЗК).
Статтею 91 Земельного кодексу України (в ред. 1970р.) встановлюється, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в судовому порядку.
Згідно п. 19 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»від 16.04.2004р. №7, у справах за позовами учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння і користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм: житловий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користуванням будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласниками господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки, суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає можливим встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 620 кв.м., що розташована за адресою: м. Вінниця, АДРЕСА_1, між сторонами відповідно до кадастрового плану, виготовленого 01.06.2012р. Подільським державним підприємством геодезії, картографії і кадастру, згідно якого: ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, зона 2, площею 0,0231га зеленого кольору; ОСОБА_2 користується земельною ділянкою зона 1, площею 0,0389га білого кольору.
Судові витрати за клопотанням позивача суд залишає за ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 81, 87,116, 118, 120, п. п. 2,3 Прикінцевих положень, п.12 перехідних положень до ЗК України, ст.ст. 90,91, 167 ЗК України (в ред. 1970р.), ст. 377 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 620кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до кадастрового плану, виготовленого 01 червня 2012 року Подільським державним підприємством геодезії, картографії і кадастру, згідно якого:
- ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, зона 2, площею 0,0231га, яка позначена на кадастровому плані зеленим кольором;
- ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, зона 1, площею 0,0389га, яка позначена на кадастровому плані білим кольором.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1
Рі шен ня мо же бу ти оскаржено до апе ля цій но го су ду Вінницької області протя гом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :