Провадження №1/2523/203/2012

Справа № 2523/1495/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Козак В.І.,

при секретарі Харченко І.О.,

за участю прокурора Семерні Ю.Я.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, освіта професійно-технічна, раніше судимого:

25 червня 2004 року Чернігівським районним судом за ст.309 ч.1, ст.75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

05 листопада 2004 року Чернігівським районним судом за ст.310 ч.2, ст. 70, 75 КК України до з років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

25 лютого 2005 року Чернігівським районним судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 06 вересня 2007 року, не відбутий строк 1 рік 1 місяць 1 день,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочини проти власності, повторно, 25 червня 2012 року близько 12 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 15 по вулиці Лісовій в с. Радянська Слобода Чернігівського району та області, маючи вільний доступ, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_2 в наслідок його алкогольного сп'яніння, таємно викрав гроші в сумі 2 400 грн., що належали ОСОБА_2

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому злочині визнав у повному обсягу та пояснив, що викрав гроші у ОСОБА_2 через скрутне матеріальне становище. Зазначену у позові потерпілого суму шкоди, завданої злочином, на даний час він відшкодував у повному обсягу.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні відсутні. Від потерпілого надійшла заява, в якій він зазначає, що підсудний повністю відшкодував йому завдану шкоду, тому претензій до останнього він не має.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, суд визнав недоцільним дослідження тих доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, які його характеризують як особу.

З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст.299 КПК України про те, що вони позбавлені в апеляційній інстанції права посилатися на докази, які судом не досліджувалися.

Допитавши підсудного, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, сукупність обставин справи, особу винного, який раніше судимий за аналогічний злочин, формально позитивно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності протягом року притягувався шість разів.

Обтяжуючими покарання підсудного обставинами є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.

Пом'якшуючою покарання обставиною суд вважає щире каяття у скоєному, з'явлення із зізнанням та повне відшкодування шкоди потерпілому.

Зазначені обставини, дають суду підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу підсудного, його ставлення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів.

По справі потерпілою потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином на суму 2 400 грн., але враховуючи відповідну заяву потерпілого, позов підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати у справі відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити попередній -підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, ч.2 ст.185 КК України, ст.ст. 323-324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди -залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.І. Козак