Справа 5-263/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Унгуряна С.В.
при секретарі Савчук А.П.
з участю прокурора Руснака П.А.
представника СВК-67 Стоян М.В.
та представника медичної частини СВК-67 Чумака В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни справу за поданням начальника Сокирянської виправної колонії №67 Келі В.В. про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з важкою хворобою засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
ВСТАНОВИВ:
Начальник Сокирянської виправної колонії №67 Келя В.В. 12.09.2012 року звернувся до суду з вказаним вище поданням про звільнення засудженого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання у зв'язку з важкою хворобою.
В судовому засіданні представник СВК-67 Стоян М.В. та представник медичної частини СВК-67 Чумак В.М. подання підтримали в повному об'ємі з наведених в ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання, оскільки вважає, що засуджений ОСОБА_4 за своїм станом здоров'я та у відповідності до встановленого спеціальною лікарською комісією діагнозу, не може в подальшому відбувати призначене йому покарання у виді позбавлення волі. Тому, вважає, що засуджений ОСОБА_4 у зв'язку з важкою хворобою підлягає звільненню від подальшого відбування покарання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази та особову справу засудженого, вважає, що подання є обґрунтоване і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.05.2007 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1, 289 ч.3, 185 ч.1 КК України, і на підставі ст.70 КК України призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29.08.2007 року вирок першої інстанції змінено. Перекваліфіковано його злочинні дії із ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 на ст.121 ч.1 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю із злочинами, передбаченими ст.ст.289 ч.2, 185 ч.1 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначено 7 років позбавлення волі без конфіскаї майна. В решті вирок залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.11.2008 року вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.2 ст.289 КК України на ч.1 ст.289 КК України і за цим законом призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.70 КК України вважати ОСОБА_4 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.289, ч.1 ст.185 КК України до покарання, призначеного судом апеляційної інстанції. У решті судові рішення залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 29.08.2007 року. Початок строку покарання - 16.09.2006 року. Кінець строку покарання - 16.09.2013 року. Станом на 10.09.2012 року засуджений ОСОБА_4 відбув: 5 років 11 місяців 14 днів позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
В абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» №8 від 28.09.1973 року з наступними змінами зазначено, що звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Згідно п.3 вказаної постанови Пленуму, вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Встановлено, що за час перебування в слідчому ізоляторі міста Хмельницький ОСОБА_4 допускав порушення режиму відбування покарання, за що 2 (два) рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Заохочень не мав.
До Сокирянської виправної колонії (№67) відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області прибув 07.10.2007 року.
По прибуттю до установи був працевлаштований в якості вибірника-складальника каменю стінового в гірничому цеху № 1. До виконання трудових завдань відносився погано, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Заохочень не мав.
22.06.2008 року як особу, яка не проявила готовності до самокерованої правослухняної поведінки, засудженого ОСОБА_4 було переведено з відділення ресоціалізації до дільниці посиленого контролю, де він і перебуває по даний час.
За час відбування покарання в дільниці посиленого контролю, не відмовився від протиправної поведінки та продовжує допускати порушення режиму утримання, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. На даний час 18 (вісімнадцять) раніше накладених стягнень погашено, 7 (сім) стягнень діючі. Заохочень не має.
До суспільно-корисної праці тимчасово не залучався в зв'язку з відсутністю об'ємів роботи.
Участь у програмах диференційованого-виховного впливу не приймав. По відношенню до представників адміністрації установи проявляє неповагу. Дружні стосунки підтримує із засудженими різної направленості. На заходи індивідуально-виховного характеру не реагує, належних висновків для себе не робить.
За характером запальний, неврівноважений, зовні охайний, дотримується правил санітарії та особистої гігієни. Соціально-корисні зв'язки на волі підтримує із дружиною шляхом побачень, отримує посилки та передачі. У скоєному злочині не розкаюється.
З 27.07.2011 року постійно приймає АРТ-терапію у медичній частині установи, у з в'язку з тим, що знаходиться на диспансерному обліку в Чернівецькому обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом, як ВІЛ інфікований. Періодично викликався в медичну частину установи для проведення профілактичного огляду. 17.11.2011 року повторно консультований лікарем інфекціоністом Чернівецького обласного центра з профілактики та боротьби зі СНІДом.
З 04.09.2012 року в зв'язку з різким погіршення стану здоров'я хворий госпіталізований до стаціонару медичної частини установи діагноз: ВІЛ-інфекція, важка імуносупресія. Анемія.
Згідно висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого від 10.09.2012 року засудженому ОСОБА_4 встановлено діагноз: ВІЛ - інфекція. Стадія вторинних захворювань III В. Важка імуносупресія. Ускладнення: Гіпохромна анемія важкого ступені. Супутній діагноз: Хронічний персестуючий гепатит, змішаної етіології, стадія загострення. Спленомегалія з явищами спленіту. Мікоз шкіри обох рук.
Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, затверджений Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством охорони здоров'я України 18.01.2000 року за №3/6.
Згідно п.п.2.2 вказаного Переліку, наявне у засудженого ОСОБА_4 захворювання є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення його від дальшого відбування покарання та, у відповідності до ч.2 ст.84 КК України, для вирішення судом питання про звільнення засудженого від подальшого його відбування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.408 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання розглядає подання установи, яка відає відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє засудженого від покарання чи подальшого його відбування.
Із урахуванням наведених вище обставин та вимог закону, враховуючи характер наявного у ОСОБА_4 захворювання, яке перешкоджає йому відбувати покарання, оскільки подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує його життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків, суд, враховуючи особу засудженого ОСОБА_4, приходить до обґрунтованого висновку про необхідність звільнення останнього від подальшого відбування покарання.
Керуючись ст.84 КК України, ст.ст.408, 411 КК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.05.2007 року та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29.08.2007 року.
Копію даної постанови надіслати для виконання начальнику СВК №67 та для відома прокурору Сокирянського району Чернівецької області і засудженому ОСОБА_4
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 7-ми діб, з дня її постановлення, шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд.
Суддя: С.В. Унгурян