АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/5210/2012р.

Справа № 2-6292/2011 р. Головуючий 1 інст. Зінченко Ю.Є.

Категорія: кредитні відносини Доповідач Кіпенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит»на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

встановила:

У травні 2010 року ПАТ«Банк «Фінанси і Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказував, що відповідно до умов кредитного договору № М-107- 08-Ф0 від 05.09.2008р., укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 10 000,00 доларів США з оплатою за процентною ставкою 21 процент річних із строком користування до 05.09.2010 року.

Згідно з умовами кредитного договору, відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалася у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № М-107/1-08-П від 05.09.2008р., відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачем, відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008р., відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_2 було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого, у ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08.06.2010р. складала 11 515,18 доларів США, що еквівалентно 91 200.23 грн. (дев'яносто одна тисяча двісті гривень 23 копійки) та пеня за прострочення сплати кредиту 115190, 05 грн., пеня за прострочення погашення процентів 44810, 62 грн., всього 160000, 67 грн.

В письмових запереченнях на позов відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, посилалася на те, що вона не підписувала з банком договору поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008р., та не уповноважувала інших осіб на його підписання.

Справу розглянуто за відсутності представника позивача та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року позов задоволено частково.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»заборгованість за кредитом по кредитному договору № М-Ю7-08-Ф0 від 05.09.2008р. у розмірі 11 515,18 доларів США, що еквівалентно 91 200.23 грн. (дев'яносто одна тисяча двісті гривень 23 копійки) та 160 000,67 грн. (сто шістдесят тисяч гривень 67 копійок) та судові витрати в сумі 1820грн. у рівних долях з кожного по 910грн.

В задоволенні позову стосовно ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі банк посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення суду змінити скасувати його в частині відмови у позові до ОСОБА_4 та постановити нове рішення про задоволення позову солідарно з усіх відповідачів.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2008р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»було укладено кредитний договір № М-107- 08-Ф0, та надано ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000,00 доларів США з оплатою за процентною ставкою 21 процент річних із строком користування до 05.09.2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № М-107/1-08-П від 05.09.2008р., відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Крім того забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачем, відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008р., відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором. (а. с.10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), що встановлено ч.2 ст.207 ЦК України.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 Цивільного кодексу, в тому числі, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язань вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 посилалася на те, що договір поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008р., вона з банком не укладала та особисто його не підписувала. Інших осіб на підписання спірного договору поруки не уповноважувала.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи ХНДІСЄ ім. М.С. Бокаріуса № 200 від 11 квітня 2012 року підпис від імені ОСОБА_4 в договорі поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008 року, розташований на лицевій і зворотній сторонах першого аркушу в рядках: «Поручитель»та під словами «За поручителя ОСОБА_4», а також рукописний запис, «ОСОБА_4»- виконані не ОСОБА_4, а іншою особою (а. с.108-110).

Доказів того, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку уповноважувала інших осіб на укладення від свого імені договору поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008 року, представником позивача в суді першої та апеляційної інстанції не надано.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Спірний правочин не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки договір поруки ОСОБА_5 не підписувала, що стверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 26 червня 2012 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду, що ОСОБА_4 не укладала з позивачем договору поруки № М-107/2-08-П від 05.09.2008 року та не має жодних зобов'язань перед ним щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову стосовно ОСОБА_4

З врахуванням наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315,317,319 ЦПК Україна, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит»відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: