УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 р. Справа № 146812/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.І

суддів Шавеля Р.М., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня у справі №2а-10718/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 16.09.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області щодо застосування під час перерахунку в травні 2011 році пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та, яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік неправомірними, зобов'язання відповідача в м.Ковелі перерахувати пенсію за віком з 01.05.2011 року, відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік та здійснити виплату різниці недоотриманої суми пенсії.

Постановою Ковельського міськрайонного суду (прийнятою в скороченому провадженні) від 07 жовтня 2011 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив позивач, який посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує ст.40 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до яких, перерахунок пенсії апелянту повинен був здійснюватися виходячи з показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік, однак відповідач всупереч цього Закону такий перерахунок провів із застосуванням цього показника за 2007 рік.

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та продовжує працювати.

Позивач 01 травня 2011 року звернувся, як працюючий пенсіонер, із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Однак, перерахунок пенсії позивача, як встановлено матеріалами справи, відповідач провів із застосуванням цього показника за 2007 рік.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески відсутні.

З такими висновками першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Відповідно, показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Наведені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України з відповідного питання, висловленою зокрема у постанові цього Суду від 21.03.2012 року по справі № 21-449а11.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 11, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Ковельського міськрайонного від 07 жовтня 2011 року у справі № 2а-10718/11 - без змін.

3. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І.Довга

Судді Р.М. Шавель

В.М. Каралюс