УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 р. Справа № 146890/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.І

суддів Шавеля Р.М., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2011 року у справі №2а-7177/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 27.10.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з за період 6 місяців до дня подачі заяви до суду та по 18 червня 2011 року.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Теребовлянському районі Тернопільської області протиправними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 27.04.2011 року по 22.07.2011 року, із врахуванням ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних відмовлено. Постанова допущена до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії з 27.04.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обмеження строком перерахування та виплати недоотриманого підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а саме 22.07.2011 року, оскільки 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягає положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2011 року у справі № 2а-7177/11 - без змін.

3. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І.Довга

Судді Р.М. Шавель

В.М. Каралюс