ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 р. Справа № 146900/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.Ї

суддів Шавеля Р.М, Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 08.09.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області нарахувати та виплатити недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії за попередні шість місяців в межах строку визначеного законодавством в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі в частині нарахування та виплати надбавки до пенсії позивачу щомісячного підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі за період з 08 березня 2011 року по 06 квітня 2011 року залишено без розгляду.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період 07 квітня 2011 року по 18 червня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовлено. Постанова допущена до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрутновує ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, апелянт зазначає, що постановою суду за позовом позивача вже задовольнялись його вимоги за період з 06.10.2010 року по 06.04.2011 року(справа №2а-4143/11).

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні суду або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих підстав.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з тим, що суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги позивача за період з 08.03.2011 року - 06.04.2011 року.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії з 07.04.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що такі піддягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6. Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обмеження строком перерахування та виплати недоотриманого підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а саме 18 червня 2011 року, оскільки 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягає положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (08.09.2011 року) колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 07.04.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо скасування оскарженого судового рішення в цілому суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни із-за порушень процесуальних норм.

Керуючись ст. 155, ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області - задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 2а-10402/11.

3. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

4. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07.04.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

5. Решту позовних вимог залишити без розгляду.

6. Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І.Довга

Судді Р.М. Шавель

В.М.Каралюс