Справа № 2-1217/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Юзьвяк Б.Г.

при секретарі Свирида М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що 26 листопада 2010 року позичив відповідачеві гроші в сумі 6000 грн, про що було складено договір позики і відповідачем надано розписку. Відповідно до п.2 вказаного договору відповідач зобов'язався повернути позивачу гроші шляхом відрахувань рівними частками протягом 20 місяців, але не пізніше 26 квітня 2012 року. За п.3 договору відповідач повинен був щомісячно повертати суму в розмірі 350 грн.

Згідно п.5 договору позики, якщо позичальник допустить прострочення платежу більш як на один місяць, позикодавець отримує право стягнути заборгованість в повному обсязі в судовому порядку. Також це передбачено і ч.2 ст.1050 ЦК України.

Після отримання коштів ОСОБА_2 умов договору позики не виконує, періодичних платежів у розмірі 350 грн. не сплачує, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з позовом про стягнення позичених грошових коштів.

Крім того п.7 договору позики передбачено, якщо позичальник своєчасно не поверув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. За умовами договору боржник повинен був сплатити перший платіж у повернення боргу 26.12.2012 року Оскільки така сума не була сплачена, прострочення зобов'язання виникло з цієї дати і відповідно на суму боргу в розмірі 6000 грн повинні нараховуватись інфляційні, що станом на час подання позову становлять 276 грн.

Крім того, відповідно до п.7 договору позики, передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 1000 грн.

І крім того, за ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. З огляду на те, що відповідач отримав позичені кошти і не повернув їх, станом на подання проценти на рівні облікової ставки Національного банку України становлять 366,96 грн. Тому позивач просить стягнути на його користь всі зазначені суми, що передбачені договором позики та законом.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, просили справу слухати у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час розгляду справи через засоби масової інформації.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно договору позики, укладеного 26.11.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 шість тисяч гривень, що підтверджено письмовою розпискою. Зазначену суму позики, позичальник зобов'язувався повернути рівними частками, по 350 грн. щомісячно протягом 20 місяців, але не пізніше 26 квітня 2012 року. Договором передбачено також штраф у випадку своєчасного неповернення суми боргу. (а.с.3,4.)

Розписка підтверджує факт одержання ОСОБА_2 у ОСОБА_1 шести тисяч гривень. (а.с.5.)

Таким чином позивачем підтверджено факт позики ним шести тисяч гривень відповідачу. В договорі передбачено умови позики та її повернення, а також санкції, що наступають у випадку неповернення коштів. Тому вимоги позивача є обгрунтованими. Так само обгрунтовані вимоги позивача і щодо стягнення інфляційних коштів та процентів за користування коштами, про що зроблено посилання позивача на норми ЦК України у описовій частині рішення.

Обгрунтовані вимоги позивача щодо стягнення коштів за юридичну допомогу, що підтверджено договором та квитанцією до прибуткового ордера на суму 350 грн.

Щодо витрат на публікацію оголошення в засобах масової інформації, то позивачем не підтверджено таких витрат та їх розміру.

Керуючись ст.ст. 10,60, 212 ЦПК України, суд

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (індив. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 6000 (шість тисяч) гривень за договором позики, 276 (двісті сімдесят шість) гривень інфляційних коштів за договором позики, 366,96 (триста шістдесят шість) гривень 96 копійок процентів за договором позики, 1000 (одну тисячу) гривень штрафу за договором позики та 350 (триста п'ятдесят)_ гривень витрат на юридичну допомогу, а всього 7992 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (індив. номер НОМЕР_1) в прибуток держави 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги. У вказані строки. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили за результатами розгляду справи у апеляційній інстанції.

Суддя: