Номер справи1-127/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2012

Літинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Желіховський В. М.

при секретарі Голота О.В.

з участю прокурора Зелениця Б.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Літин кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м.Козятин Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого, раніше згідно ст.89 КК України не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

22.12.2010 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в автомобілі «DACIA logan»(таксі), державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, виїхав з м. Вінниця в напрямку смт.Літин Вінницької області, де під час руху, по мобільному телефону домовився із невстановленою особою, яка відбуває покарання в Літинській ВК-123, про збут наркотичних засобів, шляхом їх перекиду в місця позбавлення волі, приїхав в смт.Літин Вінницької області на вул. Черняховського до огорожі Літинської ВК-123.

22.12.2010 року приблизно о 23 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 вийшов з даного автомобіля з полімерним пакетом в руках, з яким підійшов до огорожі Літинської ВК-123, де дістав два пакунки, які по черзі перекинув на охоронювальну територію місць позбавлення волі Літинської ВК-123, де в подальшому був затриманий.

22.12.2010 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, в Літинській виправній колонії №123, було вилучено два пакунки обмотані клейкою стрічкою, в яких знаходилося наступне: сімнадцять згортків, кожен з яких обмотаний клейкою стрічкою, типу «скотч», в шести з яких містились 6 мобільних телефони: «Самсунг», ЕМЕІ НОМЕР_2, «Нокіа-1100», ЕМЕІ НОМЕР_3, «Соні-Еріксон», «Нокіа - 6030», ЕМЕІ НОМЕР_4, «Нокіа-6100», ЕМЕІ НОМЕР_5, «Сіменс А-55», ЕМЕІ НОМЕР_6, в одному -п'ять зарядних пристроїв до мобільних телефонів та в десятьох -подрібнена речовина рослинного походження, яка згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2000 року за №770(таблиця 1, список №1) та висновку експерта -є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 377,05 грам у перерахунку на висушену речовину, яку він незаконно придбав у невстановленому місці, зберігав, перевозив та збув в місця позбавлення волі -Літинську ВК-123.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному визнав частково і суду пояснив, що відбував покарання в Літинській ВК-123 з 2002 року по 2005 рік. 22.12.2010 року о 21 годині до нього зателефонував рідний брат співмешканки на ім'я ОСОБА_4, який на даний час відбуває покарання в Літинській ВК-123 та запитав дозволу дати номер його мобільного телефону знайомим, які також відбувають покарання в вищезазначеній установі. Він дозволив йому дати свій номер телефону засудженим, кому саме не знає. Приблизно через п'ять хвилин до нього зателефонував невідомий чоловік, який попросив допомоги, щоб він здійснив перекид мобільних телефонів та спирту для святкування нового року, на територію Літинської ВК-123. Незнайомець повідомив, що його підвезуть з м.Вінниці в смт.Літин та назад. На дану пропозицію він погодився. Після чого невідомий через годину 22.12.2010 року знову до нього зателефонував та повідомив місце, що автомобіль повинен під'їхати на вул.Київська в м.Вінниці, до АЗС «Лукойл». Через деякий час йому знову зателефонував незнайомець із того самого номеру та сказав виходити до АЗС, так як там чекає автомобіль, а саме таксі з водієм на ім'я ОСОБА_3. Крім того невідомий повідомив йому, що в автомобілі знаходиться пакет, який необхідно перекинути на територію Літинської ВК-123. Приблизно о 22 годині 22.12.2010 року він підійшов до АЗС «Лукойл», де на нього чекало таксі. Він сів до автомобіля і вони поїхали в напрямку смт.Літин. За кермом в автомобілі перебував таксист на ім'я ОСОБА_3, якого до цього ніколи не бачив та на передньому пасажирському сидінні незнайома дівчина. Сам сів на заднє пасажирське сидіння та запитав у ОСОБА_3, де речі, які йому передали, на що ОСОБА_3 відповів, що вони в автомобілі. Тоді втрьох поїхали в смт.Літин. По дорозі до нього зателефонував знову той самий чоловік та запитав чи він сів в автомобіль. На що відповів, що вже їдемо до нього. Перед в'їздом в смт.Літин зупинились на АЗС », де покурив, а ОСОБА_3 з невідомою дівчиною випили кави. На АЗС пробули приблизно 15 хвилин та поїхали далі. В смт.Літин показував ОСОБА_3 дорогу куди їхати. В цей час знову зателефонував незнайомець, який запитав, чи він на місці та що потрібно трішки почекати і він пізніше зателефонує. Тоді сказав таксисту зупинитись та зачекати. Через декілька хвилин знову зателефонував незнайомець, який сказав під'їжджати до колонії та здійснити перекид. Тоді сказав таксисту їхати та зупинитись поряд з Літинською ВК-123, а саме поряд з парканом з колючим дротом на відстані 100 метрів від охоронювальної вишки. Після чого, взявши пакет, вийшов з автомобіля та дістав з нього два пакунки, які перекинув по черзі на охоронювальну територію місць позбавлення волі -Літинську ВК-123. Пакунки, які перекинув були великих розмірів та були щільно обмотані скотчем. Під час перекиду, послизнувшись, впав. Таксист запитав у нього, що він робить та що все видно з охоронювальних вишок. Тоді відповів, що все добре та що це передача. Після чого сів в машину та наказав водію швидко їхати. Тоді таксист продовжив рух по-під паркан колонії та проїхавши приблизно 100 метрів, вони були затримані працівниками колонії. Працівники колонії запитали в них про те, хто здійснив перекид. На що відповів, що саме він здійснив перекид. Через декілька хвилин приїхали працівники міліції, після чого був запрошений в кабінет до начальника охорони Літинської ВК-123. Також в даний кабінет працівники колонії принесли два пакунки, які він перекинув на територію Літинської ВК-123 та які були вилучені працівниками міліції. В ході огляду пояснив, що саме дані пакунки перекинув на територію колонії.

В скоєному розкався.

Із показань свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що він працює таксистом. 22.12.2010 року о 22 годині до нього зателефонував невідомий чоловік з незнайомого номера, який попросив під'їхати на вул.Сонячна в м.Вінниці, яка знаходиться в районі Аграрного університету. Але хто саме телефонував він не зрозумів. По дорозі також забрав свою подругу ОСОБА_5. Коли приїхав на зазначене місце, до його автомобіля підійшла незнайома жінка, віком до 30 років, її зовнішності не запам'ятав. Дана жінка передала ОСОБА_5, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, пакет білого кольору і сказала, що необхідно під'їхати на вул.Київська до АЗС і забрати хлопця, який там чекає. Приїхавши до вищезгаданої АЗС до автомобіля підійшов незнайомий хлопець, який сів в автомобіль, а саме на заднє пасажирське сидіння. Хлопець, який назвався ОСОБА_2 запитав чи не передавали йому пакет і тоді ОСОБА_5 передала йому пакет. ОСОБА_2 сказав їхати в напрямку смт.Літин. По дорозі він часто говорив по мобільному телефону. Перед смт.Літин ОСОБА_2 сказав зупинитись на АЗС та зачекати там, так як йому мають зателефонувати. Тоді взяв собі кави, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 курили. На АЗС вони перебували протягом 10 хвилин. Тоді ОСОБА_2 зателефонували та сказали, щоб він повільно їхав. ОСОБА_2 вказував дорогу, куди саме їхати. Тоді він сказав зупинитись поряд із якимось складом та трохи зачекати. На даному місці ми зачекали близько 10 хвилин і за командою ОСОБА_2 поїхали далі. Трохи проїхавши ОСОБА_2 попросив зупинити автомобіль. Коли автомобіль зупинився ОСОБА_2 вийшов і перекинув привезене в пакеті через огорожу. На його запитання, що він робить, відповів, що все добре, це «братві»конопля. Під час перекиду, ОСОБА_2, послизнувшись, впав. Після чого ОСОБА_2 сів в автомобіль та наказав швидко їхати. Від'їхавши від місця, де ОСОБА_2 перекидав пакунки, приблизно на 50 метрів, їх автомобіль було затримано працівниками колонії. Хтось з працівників колонії запитав в них, хто здійснив перекид, на що ОСОБА_2 сказав, що саме він здійснив перекид. Через декілька хвилин по тому приїхали працівники міліції. Далі під час складання відповідних документів, дізнався, що ОСОБА_2, дійсно перекинув на територію Літинської ВК-123 наркотичну речовину -коноплю та мобільні телефони. Про те, що перевозив наркотичні засоби не знав. Під час перекиду ні він ні його пасажирка з автомобіля не виходили. Фізичної сили з боку працівників міліції до них ніхто не застосовував.

Із показань свідка ОСОБА_5, судом встановлено, що 22.12.2010 року о 21 годині 30 хвилин зателефонувала ОСОБА_3, з яким вирішили зустрітись та який мав за нею заїхати. Приблизно через 40 хвилин до зупинки Шевченка в м.Вінниці під'їхав на автомобілі ОСОБА_3 до якого сіла в автомобіль. ОСОБА_3 запитав у неї, чи не хоче з ним прокататись, так як в нього є замовлення на перевезення пасажира в смт.Літин. На пропозицію ОСОБА_3 погодилась. Тоді разом поїхали в район Вінницького аграрного університету, де до автомобіля підійшла незнайома дівчина, зовнішності якої не запам'ятала, яка поклала на підлогу перед переднім пасажирським сидінням, де сиділа, пакет з якимись речами. Що було в пакеті не знає. В цей час ОСОБА_3 був на вулиці та палив. Після чого незнайома дівчина сказала ОСОБА_3, щоб він під'їхав на вул.Київська до АЗС, де має чекати хлопець, якого необхідно завести в смт.Літин та назад у м.Вінницю. Коли приїхали до вищезгаданої АЗС, до автомобіля дійсно підійшов незнайомий хлопець, як потім з'ясувалось, то був ОСОБА_2, який, сівши в автомобіль, а саме на заднє пасажирське сидіння, запитав чи не передавали йому пакет. Тоді віддала йому пакет. Після чого ОСОБА_2, сказав їхати в напрямку смт.Літин. По дорозі незнайомець часто говорив по мобільному телефоні та сказав не поспішати та рухатись повільніше. Перед смт.Літин, ОСОБА_2 сказав зупинитись на АЗС, де вона з ОСОБА_2 палили, а ОСОБА_3 пив каву. На АЗС перебували 10-15 хвилин. Тоді ОСОБА_2 зателефонували та сказали їхати. Тоді в'їхали в смт.Літин та ОСОБА_2 вказував дорогу, куди саме їхати. За АЗС ОСОБА_2 сказав повернути вліво та, проїхавши ще кількасот метрів, ще раз вліво. Дороги не запам'ятала, так як було темно. ОСОБА_2 сказав зупинитись поряд із якимось складом та трохи зачекати. Через декілька хвилин ОСОБА_2 зателефонували та сказали їхати. Тоді ОСОБА_2 почав показувати дорогу та вони під'їхали до високого паркану з колючим дротом та сторожовими вишками. Після чого зрозуміла, що під'їхали до Літинської ВК-123. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 зупинитись. Коли автомобіль зупинився, то ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_2 що він робить, але той вийшов з автомобіля, взявши з собою пакет. Також ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_2, куди той йде. ОСОБА_2 сказав не хвилюватись та сказав, що відійде на кілька хвилин, щоб перекинути передачу з «коноплею». Далі побачила, що ОСОБА_2 витягнув з пакета, який був при ньому, якісь речі та перекинув їх через паркан колонії. Після чого ОСОБА_2 сів в автомобіль та наказав швидко їхати. Від'їхавши від місця, де ОСОБА_2 перекидав на територію ВК пакунки, їх автомобіль було затримано працівниками колонії. Хтось з працівників колонії запитав про те, хто саме здійснив перекид, на що ОСОБА_2 сказав, що саме він здійснив перекид, крім того сказав, що перекинув коноплю та мобільні телефони. Через декілька хвилин по тому приїхали працівники міліції. Далі дізналась, що ОСОБА_2, дійсно перекинув на територію Літинської ВК-123 наркотичну речовину -коноплю та мобільні телефони. Участі у здійсненні перекиду вона не приймала і пакунків йому не подавала.

Із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в судовому засіданні судом встановлено, що на даний час вони працюють в Літинській ВК-123. 22.12.2010 року заступили на чергування в ВК -123. Приблизно о 23 годині 15 хвилин, коли знаходились на території ВК-123, то від оператора першого поста надійшло повідомлення, що зі сторони вул.Черняхівського смт.Літин, між 5 та 6 охоронними вишками, невідома особа здійснила перекид двох невідомих предметів на територію Літинської ВК-123, а саме в район деревообробного цеху. Тоді всі разом пішли на вказане місце перекиду, де на дільниці провели обшук засуджених, але при них ніяких речей виявлено не було. На той час територія деревообробного цеху була вкрита снігом, лише було видно два місця з прим'ятим снігом. Тоді одразу почали обстежувати територію і на відстані 20 метрів від місця, де були прим'ятості снігу виявили на дровах два пакунки, які були обмотані клейкою прозорою стрічкою. Дані пакунки вони доставили в кабінет начальника охорони і там був складений акт, в якому всі розписались. Що саме розповідав ОСОБА_2 вони не знають.

Із показань свідків ОСОБА_11 в судовому засіданні встановлено, що він працює в Літинській ВК-123. 22.12.2010 року заступив на чергування та ніс службу по охоронні зовнішньої заборонної зони разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 22.12.2010 року приблизно о 23 годині 15 хвилин по радіостанції вони отримали повідомлення від вартового на охоронній вишці, про те, що на територію ВК-123 зі сторони вулиці Черняхівського смт.Літин було здійснено перекид. Також вартовий повідомив, що перекид здійснив невідомий чоловік, який вийшов з заднього пасажирського сидіння автомобіля таксі, який під'їхав до ВК. Отримавши дане повідомлення всі разом вибігли на вул.Черняхівського, де зупинили автомобіль синього кольору, в якому знаходились два чоловіки та жінка. Чоловік, який сидів на задньому пасажирському сидінні представився ОСОБА_2 і повідомив, що саме він здійснив перекид на територію Літинської ВК-123 двох пакунків, в яких знаходилися конопля та мобільні телефони. Тоді автомобіль з присутніми супроводили до адмінбудівлі, де на них чекали працівники міліції.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання аналогічні ОСОБА_11

Із показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, в судовому засіданні встановлено, що 22.12.2010 року коли вони проходили повз автовокзал до них під'їхали працівники міліції і запросили їх бути присутніми в якості понятих під час проведення огляду місця події. На дану пропозицію погодились і разом з працівниками міліції поїхали до Літинської ВК-123. В колонії бачили як працівники міліції в їхній присутності розпаковували пакунки в яких знаходилося 5 чи 6 мобільних телефонів і речовина зеленого кольору. Підсудній був присутній при розпаковуванні даних пакунків. Він вів себе спокійно, опору не чинив, пояснив що це він здійснив перекид пакунків. Після огляду було складено відповідний протокол в якому вони поставили свої підписи. Вміст пакунків було поміщено в поліетиленові пакети, які було опечатано та вилучено в Літинський РВ УМВС.

Із показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні встановлено, що 07.01.2011 року були запрошені працівниками міліції в якості понятих під час проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 Перед початком відтворення обстановки та обставин події слідчим було запропоновано ОСОБА_3 розповісти та показати на місцевості про обставини вчиненого злочину, на що він погодився і розповів, що разом зі своєю знайомою ОСОБА_5 підвозив до смт.Літина ОСОБА_2, який здійснив перекид пакунків на охоронювану територію Літинської ВК-123 і їхній автомобіль було затримано працівниками колонії. ОСОБА_3 добровільно показував куди саме він їхав, де зупинявся. Після того всі учасники слідчої дії були запрошені в приміщення Літинського РВ УМВС, де був складений відповідний протокол і вони в ньому підписалися.

Із показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судовому засіданні встановлено, що 22.12.2010 року перебували на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи. Приблизно о 23 годині 50 хвилин в Літинський РВ УМВС України в Вінницькій області надійшло повідомлення, про те, що на територію Літинської ВК-12 було здійснено перекид невідомих предметів. Вони виїхали до Літинської ВК-123, по дорозі в районі автовокзалу зустріли двох осіб, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_12, яким запропонували бути понятими під час проведення огляду, на що вони погодились. Коли вони приїхали , то побачили декілька працівників колонії та невідомого чоловіка, як потім з'ясувалось то був ОСОБА_2 Вони всі пішли в кабінет начальника охорони і здійснили проведення огляду. Під час огляду ОСОБА_2 пояснив, що він перекинув два пакунки на охоронювану територію колонії і повідомив, що в них знаходиться наркотична речовина та мобільні телефони. При розпакуванні даних пакунків в них було виявлено вісім та дев'ять відповідно згортків. При чому в 6 згортках знаходились 6 мобільних телефонів та в одному зарядні пристрої до них. В інших згортках була подрібнена речовина рослинного походження, схожа на коноплю. Згортки з коноплею було поміщено в один поліетиленовий пакет, а мобільні телефони та зарядні пристрої до них -в інший, які в свою чергу були опечатані та вилучені в Літинський РВ УМВС. Ніякого фізичного та психологічного тиску до ОСОБА_2 не застосовувалось.

Із показань свідківОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судовому засіданні встановлено, що 22.12.2010 року вони заступили на добове чергування. Близько 23 години 15 хвилин помітили, як зі сторони вул.Черняхівського в смт.Літин до охоронювальної території Літинської ВК-123, а саме до паркану, під'їхав легковий автомобіль темного кольору. Автомобіль зупинився із нього вийшов незнайомий чоловік, який розбігся і щось перекинув на територію ВК в район розташування деревообробного цеху. Після чого вони одразу сповістили про даний випадок старшого інспектора ОСОБА_9, який зі своєю групою вирушив на його затримання. Їх було затримано, але сам момент затримання вони не бачили, так як перебували на посту. Бачили лише як засуджені плазували по землі, але чи взяли вони щось не бачили. Невідома особа здійснювала перекидання речей два рази.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у незаконному придбанні, перевезенні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі, що підтверджується показаннями самого підсудного та свідків, та матеріалами досудового слідства:протоколом огляду місця пригоди від 23.12.2010 року. (а.с.5-13) в ході якого в службовому кабінеті начальника відділу охорони Літинської ВК-123 було вилучено два пакунки обмотані клейкою стрічкою, в яких знаходилося сімнадцять згортків, кожен з яких обмотаний клейкою стрічкою, типу «скотч», в яких містились 6 мобільних телефонів, п'ять зарядних пристроїв та подрібнена речовина рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 377,05 грам у перерахунку на висушену речовину, які ОСОБА_2 перекинув на охоронювальну територію Літинської ВК-123, протоколом огляду місця пригоди, а саме автомобіля «DACIA «logan»(таксі), державний номер НОМЕР_1 від 23.12.2010 року. (а.с.14-18) в ході якого в автомобілі було вилучено поліетиленовий пакет в якому перевозились два пакунки з наркотичною речовиною та мобільними телефонами, які ОСОБА_2 перекинув на охоронювальну територію Літинської ВК-123, матеріалами з Літинської ВК-123 УДД ПВП України у Вінницькій області про затримання працівниками Літинської ВК-123 ОСОБА_2 та виявлення двох пакунків, які він перекинув на охоронювальну територію Літинської ВК-123 (а.с.4, 19-21); протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 (а.с.52-56) під час якого ОСОБА_3 показав всі обставини вчиненого ОСОБА_2 злочину. Також під час відтворення ОСОБА_3 пояснив, що коли ОСОБА_2 вийшов з його автомобіля поряд з ВК-123 з метою здійснення перекиду, то сказав, що перекидає коноплю, тобто наркотичний засіб; протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 90), висновком судово-хімічної експертизи №129 від 22.02.2011 року (а.с.107-113) згідно з яким надані на експертизу речовини рослинного походження, зеленого кольору вилучені в ОСОБА_2, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом, масою 377,05 грам у перерахунку на висушену речовину, копією вироку Бердичівського міського суду Житомирської області від 24.09.2002 року. (а.с.60-61) згідно з вироком ОСОБА_2 раніше був засуджений за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме за ст.309 ч.1 КК України та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи всі зібрані у справі докази у їх сукупності суд вважає встановленою вину підсудного ОСОБА_2 в скоєні ним незаконного придбання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі а його дії кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України.

Суд критично ставиться до показань підсудного ОСОБА_2 в частині того, що він не знав, що в пакунках знаходиться наркотична речовина, оскільки це спростовується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_16 На досудовому слідстві ОСОБА_3 добровільно без будь-якого примусу розповідав про обставини вчиненого ним злочину. Зміна показань в судовому засіданні та ухилення від судового слідства, внаслідок чого було оголошено розшук, суд вважає, що такі дії підсудного свідчать про намагання уникнення його від кримінальної відповідальності та значно підсилює його кримінальну небезпечність.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не вбачає.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, який відбував в 2005 році в Літинській ВК-123 покарання за злочин пов'язаний з обігом наркотиків, а також тривалий час переховувався від суду, а тому суд вважає, що його виправлення не може бути без ізоляції від суспільства.

Судові витрати підлягають до стягнення.

Речові докази необхідно знищити.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 515 гривень 52 копійок на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області судових витрат.

Речові докази-знищити.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання з 11.04.2012 року..

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд на протязі 15 діб після його проголошення, а для засудженого протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя: В. М. Желіховський