Справа № 2-34/11

Провадження № 2/438/6/12

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" вересня 2012 р.СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючої -судді Омелюх В.М.,

при секретарі -Рейді Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Брокбізнесбанк»звернувся до суду з позовом до відповідачів як солідарних божників про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»15 листопада 2007 року з відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2358/507 С про надання останній споживчого кредиту в сумі 20000,00 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 33% від річних терміном на 36 місяців зі строком повернення кредиту до 12 липня 2010 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 20 000,00 гривень, а відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, повернути отримані кредитні кошти і своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач має право вимагати достроково розірвати договір та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення. Відповідачем ОСОБА_1 несвоєчасно та не у повному обсязі виконувались взяті зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 03 вересня 2010 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 14441 гривень 81 копійка, по відсотках в сумі 8160 гривень 10 копійок та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 3257 гривень 64 копійки, а всього -25859 гривень 55 копійок.

Виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором забезпечувалось укладеним з відповідачем ОСОБА_2 договором поруки №2358 від 15.11.2007 року, відповідно до умов якого він як поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно з позичальником ОСОБА_1 у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором №2358/507 С від 15 листопада 2007 року.

Відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, в зв'язку з чим їм направлялась письмова вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, у відповідь на які кредит не було сплачено, в зв'язку з чим вони змушені звернутися з позовом до суду як про стягнення заборгованості за кредитним договором, так і про розірвання договору.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк»про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки без застосування наслідків їх недійсності, зазначивши на обґрунтування заявленого позову, що дійсно в 2005 році брала кредит у АТ «Брокбізснебанк», за яким поручителем був її чоловік ОСОБА_2, який ними було повністю виплачено у 2007 році, після чого в цьому ж році на прохання керуючої відділенням в зв'язку з перевіркою банку вони надали працівникам банку довідки про їх доходи за поточний період для оновлення їх кредитних справ, при цьому про наявність на ім'я ОСОБА_1 кредитного договору №2358/507С з додатком 1, за яким їй позивачем грошових коштів не надавалось, та договору поруки №2358 від 15 листопада 2007 року їм стало відомо після отримання письмових вимог позивача щодо повернення кредиту та отриманої з суду копії первісного позову, а про наявність договору застави лише при розгляді справи судом. Оскільки спірний кредитний договір з додатком 1 до нього, додаткова угода до кредитного договору від 16 листопада 2007 року та договір поруки ними свідомо не укладався та не підписувався, очевидно, що саме посадові особи банку обманним шляхом, скориставшись їх довірою, отримали підписи на спірних договорах або шляхом монтажу роздрукували потрібний їм текст на чистих аркушах, внаслідок чого вони є недійсними, оскільки при їх укладанні не дотримано визначених ч.ч.2-4 ст.203 ЦК України загальних та спеціальних вимог, необхідних для чинності правочинів, а також вони були вчинені не у письмовій формі, що свідчить про нікчемність договорів. Зазначені договори є недійсними внаслідок допущених вимог законодавства, що виразилось в відсутності волевиявлення сторін, в тому числі і АТ «Брокбізнесбанк», як і їх підписів на обох сторонах кожного аркушу кредитного договору з додатком 1, додаткової угоди до нього, договорів поруки та застави, другий екземпляр яких відповідачем позивачам не видався, що свідчить про те, що зміст договорів їм не відомий, а вони не отримували кредит за даним кредитним договором. ОСОБА_2 договір поруки з позивачем ніколи не укладав, а право вимоги у позивача сплати боргу позичальника за кредитним договором виникає лише після направлення поручителю письмової вимоги з зазначенням суми боргу та рахунків на які цей борг необхідно сплатити. ОСОБА_1 фактично від позивача грошові кошти за спірним кредитним договором не отримувала, як і не здійснювала платежі на повернення грошових коштів за даним кредитним договором, про що свідчить відсутність її підпису та підпису касира на заявах про видачу готівки, а відповідно не виникло і обов'язку повертати зазначені кошти як у позичальника, так і у поручителя ОСОБА_3, а в зв'язку з недійсністю кредитного договору є недійсними і договори поруки та застави, оскільки їх дійсність залежить від дійсності основного договору.

Ухвалою Солонянського районного суду від 12 квітня 2012 року вказані позови було прийнято до спільного провадження.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Брокбізнесбанк»позов підтримав та прохав стягнути за рішенням суду солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 14441 гривень 81 копійка, по відсотках в сумі 8160 гривень 10 копійок та нараховану пеню за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 3257 гривень 64 копійки, а всього -25859 гривень 55 копійок, оскільки відповідачі ухиляються від сплати заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів як солідарних боржників наявної заборгованості в примусовому порядку. Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки не визнав та прохав відмовити в їх задоволенні, оскільки відповідачка ОСОБА_1 отримала від банку кредитні кошти і зобов'язана їх повернути в строки та на умовах визначених договором, а викладені в позові доводи про відсутність волевиявлення сторін на укладення спірних договорів та заперечення факту отримання грошових коштів є надуманими та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. У банка відсутні сумніви в тому, що відповідачі укладали особисто спірні договори та отримували кредитні кошти, в зв'язку з чим зобов'язані їх повернути.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які допитані судом за їх клопотанням в якості свідків, та їх представник в судовому засіданні підтримали зустрічний позов з зазначених в позовній заяві підстав, та прохали визнати спірний кредитний договір з додатком 1, додаткову угоду до нього, договори поруки та застави недійсними та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача ПАТ «Брокбізнесбанк»та пояснили, що ОСОБА_1 з банком кредитний договір від 15 листопада 2007 року з додатком 1, додаткову угоду до нього та договір застави не укладала і не підписувала, як не укладав договору поруки і відповідач ОСОБА_2 Будь-яких грошових коштів за спірним кредитним договором не отримували, як не здійснювали і будь-яких дій по їх поверненню. Вважають, що саме працівниками Солонянського відділення АТ «Брокбізнесбанк»були підроблені зазначені договори, при цьому шляхом обману від них було отримано довідки про прибутки на листопад 2007 року та інші необхідні документи для оформлення кредитної справи, а також могли скористатися документами по іншим кредитним договорам, які укладалися ним в період 2003-2007 років. Про наявність кредитного договору їм стало відомо лише після отримання від Солонянського районного суду Дніпропетровської області копії судового наказу №2-н-52/10 від 26 липня 2010 року, який було скасовано за заявою ОСОБА_1, а про існування договору застави дізналася лише під час судового розгляду даної справи.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона в період з 2000 року по 13 січня 2009 року працювала керуючою Солонянського відділення АТ «Брокбізнесбак»і за довіреністю та повноваженнями саме вона вирішувала питання щодо надання кредитних коштів в межах до 20000 гривень фізичним особам. ОСОБА_1, ОСОБА_2 декілька разі оформляли кредитні договори та брали кредитні кошти в зазначеній філії, в тому числі ОСОБА_1 звернулась з таким прохання і в листопаді 2007 року. За її зверненням нею було прийнято позитивне рішення щодо надання кредиту, після чого оформленням пакету необхідних документів займався працівник банку ОСОБА_5 Після підготовки кредитним відділом всіх необхідних документів було підписано кредитний договір та інші документи необхідні для укладення кредитного договору в той же день відповідачами, оскільки вони отримали і грошові кошти в день оформлення кредитного договору, а потім і нею як представником банку. Спочатку відповідачі належним чином погашали кредит, а потім стали несвоєчасно та не у повному обсязі здійснювати платежі, в зв'язку з чим до них за місцем проживання виїздили представники банку та направлялись письмові вимоги щодо необхідності виконання зобов'язань за кредитним договором, але і після цього відповідачі намагаються уникнути виконання зобов'язань за кредитом. Вона як керуюча відділенням мала одна довіреність від імені банку підписувати кредитні договори, при цьому в різний період часу мала право вирішувати питання про надання кредиту в розмірі до 10000 гривень та 20000 гривень відповідно. Відомості про укладені відділенням кредитні договори в електронному вигляді щоденно надавались в Дніпропетровську філію, де кредитний комітет приймав рішення щодо надання кредитів тим чи іншим особам, а в письмову вигляді ці рішення передавались до відділення пізніше. В відділені мались факти зловживання посадовими особами своїми права щодо оформлення кредитних договорів, щодо яких порушено кримінальну справу, але кредитного договору ОСОБА_1 це не стосується, оскільки вона отримала грошові кошти за даним кредитом і певний час його повертала, про що свідчать здійснені нею чи іншими особами платежі за даним кредитним договором. Заперечувала факт надання за її проханням в зв'язку з перевіркою банку відповідачами документів щодо прибутків, паспортів та інших документів.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що працював в Солонянського відділення АТ «Брокбізнесбанк»в період з лютого 2004 року по 05 грудня 2008 року і до його обов'язків входило оформлення кредитних договорів та необхідних для цього документів, в зв'язку з чим може підтвердити, що ОСОБА_1 саме у нього оформляла кредитний договір в листопаді 2007 року і в той же день отримала грошові кошти за цим кредитом. Нею як позичальником всі необхідні документи були підписані в той же день, але керуюча відділенням, яка приймала рішення про надання кредиту, могла їх підписати і в інший день, при цьому від імені банку підписати договір про надання кредиту ніхто інший не міг, оскільки ці повноваження мала лише вона. Відповідачі брали і раніше кредити в банківській установі і були випадки несвоєчасної сплати ними помісячних коштів на повернення кредиту, в зв'язку з чим з ними проводилась робота по поверненню кредитів. Після укладення спірного кредитного договору відповідачі певний період сплачували щомісячні платежі і зазвичай це здійснювала відповідачка ОСОБА_1 та члени її сім'ї.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, експертів, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10, 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що 05 листопада 2007 року між АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»(а.с.26-49 т.1) та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2358/507 С з додатком 1 до нього та додатковою угодою від 16 листопада 2007 року(а.с.8-11, т.1, а.с.120 т.2) про надання останній споживчого кредиту в сумі 20000,00 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 33% від річних терміном на 36 місяців зі строком повернення кредиту до 12 липня 2010 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 20 000,00 гривень, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, повернути отримані кредитні кошти і своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач має право вимагати достроково розірвати договір та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

Виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором забезпечувалось укладеним з відповідачем ОСОБА_2 договором поруки №2358 від 15 листопада 2007 року (а.с.13-14,116 том.1), відповідно до умов якого він як поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно з позичальником ОСОБА_1 у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором №2358/507 С від 15 листопада 2007 року та договором застави №2358/607 С від 15 листопада 2007 року (а.с.13-14 т.1) предметом застави якого є предмети побуту.

Згідно висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів №1162/1162-11 від 09 вересня 2011 року (а.с.61-89 т.2), яку підтвердили в судовому засіданні експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі кредитного договору №2358/507 С від 15 листопада 2007 року та додатку 1 до нього, додаткової угоди від 16 листопада 2007 року до кредитного договору, заяв на видачу готівки від 15 листопада 2007 року та підпис в оригіналі договору поруки від імені ОСОБА_8 виконані пастами для кулькових ручок. Підписи від імені ОСОБА_1 в графі «позичальник»оригіналах кредитного договору №2358/507 С від 15 листопада 2007 року, додатку 1 до нього, додаткової угоди від 16 листопада 2007 року до кредитного договору, в заявах на видачу готівки №0200920006 та №0200920007 від 15 листопада 2007 року, заяв на переказ готівки №0200320023 від 07 липня 2008 року та №0200320025 від 07 липня 2008 року, №0200320024 та №0200320026 від 07 серпня 2008 року виконані ОСОБА_1. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «поручитель»договору поруки №2358 від 15 листопада 2007 року виконано ОСОБА_2.

З урахуванням зазначених письмових доказів, висновку комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів №1162/1162-11 від 09 вересня 2011 року, показів експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які узгоджуються між собою, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено волевиявлення сторін на укладення спірних договорів, факт укладення між АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», та відповідачкою ОСОБА_1 15 листопада 2007 року кредитного договору №2358/507 С, додатку 1 до нього, додаткової угоди від 16 листопада 2007 року до кредитного договору, договору застави від 15 листопада 2007 року факт укладення між АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»та відповідачем ОСОБА_2 договору поруки №2358, які за змістом та формою відповідають вимог ст.ст.203,205,207,208 та ст.1054-1055 ЦК України, а отримання грошових коштів з каси банківської установи особисто позичальником ОСОБА_1 вбачається з заяв на видачу готівки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 15 листопада 2007 року, при цьому зазначені докази спростовують доводи відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо як не укладення та не підписання ними спірних договорів, так і не отримання грошових коштів за укладеним кредитним договором.

Більш того, на підтвердження встановлених судом обставин свідчать наявні в кредитній справі копії паспортів відповідачів (а.с.21-25 т.1), з яких вбачається реєстрація місця проживання в АДРЕСА_1, яка здійснена 09 липня 2007 року, що свідчить про те, що з попередніх кредитних справ не могли бути використані копії паспортів відповідачів; проведені як відповідачкою ОСОБА_1, так і іншими особами платежів на повернення кредиту(а.с.72-114 т.1, а.с.112-115 т.2), відсотків за його користування та інших визначених договором платежів, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки, оскільки судом не встановлені визначені законом підстави їх нікчемності та визнання недійсними. При цьому не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачів щодо невідповідності висновку експертизи визначених законодавством вимогам до проведення експертизи та експертного висновку, оскільки наявні в експертному висновку неточності чи описки не спростовують висновків експертизи, які були усунені шляхом допиту в судовому засіданні експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачів щодо відсутності їх волевиявлення на укладення спірних договорів та відсутності письмової форми договору, оскільки це спростовуються дослідженими доками. В той час як відповідачами не надано суду жодних доказів, крім їх особистих показів в якості свідків, щодо спростування доводів позивача про наявність укладеного в письмовій формі кредитного договору та договору поруки, оскільки в судовому засіданні представник позивача підтвердив волевиявлення АТ «Брокбізнесбанк»на укладення спірних договорів і підтвердив повноваження керуючої Солонянським відділенням АТ «Брокбізнесбак»ОСОБА_4 укладати кредитні договори на суму до 20000 гривень, що також підтверджується як Положенням про Солонянське відділення Дніпропетровської філії ТАК «Брокбізнесбанк», так і довіреністю на її ім'я, за якою вона мала право укладати та підписувати від імені банку кредитні договори (а.с.115-122 т.3), а позивач, інтереси якого вона представляла, не заявляє вимог щодо визнання спірних угод недійсними з зазначених підстав, як і з підстав відсутності доказів наявності рішення кредитного комітету щодо надання кредиту відповідачці ОСОБА_1

В той же час, суд приходить до висновку, що підлягає частковому задоволенню позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним, оскільки в процесі розгляду цивільної справи встановлено, що відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, в зв'язку з чим позикодавцем їм направлялась письмова вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором ( а.с.18-20 т.1) яка ними була отримана 23 лютого 2010 року відповідно до наданих позивачем поштових повідомлень про їх вручення, у відповідь на які кредит не було сплачено, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду як про стягнення заборгованості за кредитним договором, при цьому не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачів щодо не направлення позивачем вимог поручителю в письмовій формі, оскільки це спростовується зазначеними доказами.

Відповідно до ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 20000,00 гривень, що підтверджується заявами про видачу готівки від 15 листопада 2007 року (а.с.12 т.1), але в порушення умов договору не виконала взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатила в повному обсязі та у встановлені кредитним договором та графіком строки суму кредиту та відсотки, в зв'язку з чим позивачем їй та поручителю 23 лютого 2010 року (а.с.18-20 ) були направлені листи з вимогами про сплату суми боргу по кредиту, відсоткам та пені, але і після цього відповідачами не були виконані умови зобов'язання, що свідчить про істотне порушення ними в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди, внаслідок чого станом на 03 вересня 2010 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 14441 гривень 81 копійка, по відсотках в сумі 8160 гривень 10 копійок та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 3257 гривень 64 копійки, а всього -25859 гривень 55 копійок (а.с.15-17 т.1), яку суд у відповідності до ст.ст. 611,615 ЦК України вважає необхідним стягнути з відповідачів як солідарних боржників.

В той же час, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо розірвання укладеного між сторонами 15 листопада 2007 року кредитного договору №2358/507 С, оскільки відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, в той же час договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом лише при наявності одночасно всіх умов, передбачених п.1-п.4 ч.2 ст.652 ЦК України, наявність яких позивачем ні в позовній заяві не зазначена, ні в судовому засіданні не доведена. За умовами кредитного договору строк дії договору визначений до 12 липня 2010 року, а домовленості між сторонами про розірвання договору не досягнуто.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі зобов'язані солідарно сплатити позивачеві за кредитним договором №2358/507 С від 15 листопада 2007 року станом на 03 вересня 2010 року заборгованість за кредитом в сумі 14441 гривень 81 копійка, по відсотках в сумі 8160 гривень 10 копійок та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 3257 гривень 64 копійки, а всього -25859 гривень 55 копійок, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача за рішенням суду, оскільки дія договору відповідно до вимог ст.599 ЦК України не припиняється до повного виконання сторонами зобов'язань за договором, а в задоволені іншої частини первісного позову про розірвання кредитного договору та зустрічного позову про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки необхідно відмовити.

Крім того, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в зв'язку з задоволенням позову в рівних частках з кожного витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду, та витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203,205,207,208, 258, 267, 526-530, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598-599, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" за кредитним договором №2358/507 С від 15 листопада 2007 року заборгованість по кредиту в сумі 14 441(чотирнадцять тисяч чотириста сорок одну) гривню 81 копійка, по відсотках 8160 (вісім тисяч сто шістдесят) гривень 10 копійок, пеню по кредиту та відсотках 3257 (три тисячі двісті п'ятдесят сім) гривень 64 копійки, всього 25 859 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 55 копійок, відмовивши в задоволенні іншої частини позову.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК" з ОСОБА_1, ОСОБА_2 з кожного судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 128 (сто двадцять вісім) гривень 05 копійок та витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»про встановлення нікчемності (недійсності) кредитного договору, додатку №1 та додаткової угоди до кредитного договору, про визнання недійсним договору застави та договору поруки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текс рішення складено 19.09.2012 року.

Головуюча: суддя