ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5008/191/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012

у справі господарського суду№ 5008/191/2011 Закарпатської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Карат Буд"

доМукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки

про банкрутство,

керуючий санацієюарбітражний керуючий Руденко О.В.,

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.12.2011 у справі про банкрутство Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки відкрито процедуру санації, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Руденко О.В.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.04.2011 затверджено план санації Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.06.2012 (суддя Васьковський О.В.) заяву керуючого санацією арбітражного керуючого Руденко О.В. задоволено.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді зняти арешти з усього рухомого та нерухомого майна СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма" та Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки, яка є правонаступником СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма", в ДП "Інформаційний центр Міністерства юстиції України".

Зобов'язано Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію зняти арешти з усього рухомого та нерухомого майна СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма" та Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки, яка є правонаступником СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма", в ДП "Інформаційний центр Міністерства юстиції України".

Зобов'язано міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції зняти арешти з усього рухомого та нерухомого майна СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма" та Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки, яка є правонаступником СП "Ужгородська пересувна будівельно-комерційна фірма", в ДП "Інформаційний центр Міністерства юстиції України".

Зобов'язано міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції зняти арешти з рахунків Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. -головуючий, Юркевич М.В., Малех І.Б.) припинено провадження з розгляду апеляційних скарг Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області .

Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулись Державна податкова інспекція (ДПІ) у м. Ужгороді Закарпатської області та Мукачівська об`єднана державна податкова інспекція (ОДПІ) Закарпатської області, які просять скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.06.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Руденко О.В. В обґрунтування посилаються на неправильне застосування судами попередній інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме ч.ч. 4, 5 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",ст. 14, 93, 94 Податкового кодексу України, ст. 96, 106 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 03.04.2012 у даній справі затверджено план санації Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки.

Керуючий санацію арбітражний керуючий Руденко О.В. звернувся до суду із заявою про зняття арештів з рухомого та нерухомого майна та рахунків боржника. В обґрунтування посилається на те, що затвердженим планом санації передбачено продаж части майна боржника, яке буде реалізоване шляхом аукціону, однак на майно накладено арешти.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту -Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Перелік таких заходів не є вичерпним відповідно до зазначеної норми права.

Відповідно до положень Закону, з моменту введення процедури санації розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації, який містить відповідні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника, запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

У зв'язку з чим згідно частини 4 ст. 17 Закону про банкрутство арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що такі заходи відповідають положенням статей 12, 17 Закону та статті 67 ГПК України. В послідуючому вони можуть бути скасовані судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 20 Закону з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду

Таким чином, якщо господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, встановить, що накладені на майно боржника арешти або інші обмеження щодо розпорядження майном перешкоджають здійсненню ним господарської діяльності або реалізації плану санації, то питання про скасування таких арештів (обмежень) вирішується виключно у справі про банкрутство.

Тобто, ухвала суду першої інстанції про задоволення клопотання керуючого санацією, зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області зняти арешти з усього рухомого та нерухомого майна боржника, винесена на підставі ст.ст. 12, 17, 18 Закону про банкрутство.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У частині першій ст. 111-13 Кодексу визначено, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали місцевого та апеляційного господарського суду у випадках, передбачених частиною першою ст. 106 Кодексу.

У частині першій ст. 106 Кодексу закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема Так, ст. 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал місцевого суду, зокрема про забезпечення позову, про скасування позову (п.5), у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п. 10).

При цьому, ст.ст. 106, 111-13 Кодексу не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій ст. 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали про зняття арешту з майна та рахунків боржника не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги на такі ухвали, а також для припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційних скарг на ці ухвали.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп).

За таких обставин справи та користуючись повноваженнями, передбаченими п. 3 ст. 1119 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає, що припинення провадження з розгляду апеляційних скарг Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на ухвалу про скасування про зняття арештів з майна та рахунків боржника від 05.06.2012 не може бути визнана законною і обґрунтованою, а тому оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у даній справі підлягає скасуванню, а справа -передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у справі № 500/191/2011 скасувати, справу передати на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.