ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2012 Справа № 5008/574/2012

Розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, с. Лопухів Тячівського району Закарпатської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна", с. Красна Тячівського району Закарпатської області,

за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2, с. Красна Тячівського району Закарпатської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" № 1 від 17.03.2008 про продаж приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та складу тари, що становить 69/100 частини будівлі, розташованої по вул. Червоноармійській, 5 у с. Лопухів Тячівського району та визнання недійсним договору купівлі-продажу 69/100 частин вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" з надвірними спорудами від 18.06.2008, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 4471

Головуючий суддя Якимчук Л.М.,

За участі представників учасників процесу:

Від позивача -ОСОБА_4, представник по дов. №2122 від 21.08.2012;

Від відповідача -Сойма М.І., директор;

Від третьої особи -ОСОБА_6, представник по дов. від 07.08.2012.

Суть спору:

Фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту-позивач) звернулася до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" (далі по тексту-відповідач) за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення зборів учасників ТОВ „Усть-Чорна" від 17.03.2008 №1 та договору купівлі-продажу 69/100 частини вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.06.2008.

У позовній заяві, письмових поясненнях позивач зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна", яке є правонаступником Усть-Чорнянської акціонерно-колективної торгової організації робітничого постачання, у відповідності до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.06.2008, укладеного між зазначеним товариством в особі директора Сойми Марії Іванівни та гр.ОСОБА_2, останній придбав у власність 69/100 частин вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 245,50 кв.м в т.ч. літ.Б-кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", літ.В - склад, що знаходяться у АДРЕСА_1. Продаж об'єкта вчинено за погодженою сторонами за договором ціною -21800,0 грн. Відчуження відбулося на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ „Усть-Чорна" від 17.03.2008 у формі протоколу №1, яке позивач вважає таким, що суперечить положенням ст.ст.116, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 60, 61 Закону України „Про господарські товариства", пунктів 8.3.2, 8.3.3 Статуту товариства. У процесі скликання та проведення загальних зборів учасників, що мали місце 17.03.2008 та при прийнятті зборами рішення №1 були допущені порушення вимог закону та установчих документів товариства, а саме:

- учасників товариства в т.ч. позивача не було повідомлено про час і місце проведення загальних зборів, їх порядком денним, внаслідок чого позивача позбавлено можливості реалізувати свої корпоративні права, пов'язані з управлінням товариством;

- на загальних зборах учасників товариства 17.03.2008 був відсутній кворум;

- рішення загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008 є сфальсифікованим, оскільки збори не відбулися взагалі;

- рішення загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008 призвело до вибуття з власності товариства нерухомого майна за заниженою оцінкою, зменшення доходів товариства від використання цього майна, чим порушено права та законні інтереси позивача як учасника товариства. Тобто, зазначені недоліки при скликанні і проведенні загальних зборів учасників товариства свідчать про відсутність належного рішення зборів щодо продажу об'єкта нерухомого майна та надання дозволу керівнику на його відчуження.

Крім того, рішення загальних зборів учасників від 17.03.2008 у вигляді протоколу №1 не містить результатів голосування по другому питанню порядку денного, тобто, не зазначено скільки осіб проголосувало „за", „проти" чи „утримались" при голосуванні за продаж нежилого приміщення по АДРЕСА_1.

Позивач також вважає, що договір купівлі-продажу від 18.06.2008 носить фіктивний характер, так як набувачем майна став син керівника товариства Сойми Марії Іванівни -ОСОБА_2.

Твердження третьої особи на стороні відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності позивачка спростовує тим, що про укладення договору купівлі-продажу спірного об'єкта нерухомого майна від 18.06.2008 їй стало відомо лише 28.08.2011, тобто у день отримання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зазначеного договору купівлі-продажу, що був додатком до позовної заяви про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яка була предметом розгляду господарським судом Закарпатської області в межах справи №5008/1249/2011.

Відповідач у запереченні від 07.08.2012 позов не визнає і просить припинити провадження у справі. Стверджує, що станом на день звернення позивача до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою (07.07.2012), вона не перебувала у числі учасників ТОВ „Усть-Чорна" оскільки 01.08.2009 рішенням загальних зборів її виключено зі складу учасників товариства. У період перебування позивачки у складі учасників товариства, вона особисто зверталася з клопотанням до вищого органу товариства з питань придбання нерухомого майна товариства її двома синами, які не були учасниками товариства, внаслідок чого частину торговельного комплексу у селі Лопухів, вулиця Калініна, 104 у 2002 році по залишковій вартості в сумі 3985,0 грн. продано одному синові - ОСОБА_7, а у 2003 році іншу частину торговельного комплексу за 3200,0 грн. продано другому синові - ОСОБА_8. Інших заяв позивачки на адресу товариства стосовно її намірів придбати нерухоме майно товариства у селі Лопухів не поступало ні в усній, ні у письмовій формі. Вказаний об'єкт товариство продало особі, яка звернулася з відповідною заявою - ОСОБА_2, який є учасником товариства. Укладенню договору купівлі-продажу вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" з надвірними спорудами від 18 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, передувало рішення загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008 про продаж об'єкта та надання повноважень директору товариства підписати відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідач вважає, що корпоративне право позивача зазначеними діями товариства не порушено.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позов від 07.08.2012 зазначає, що 17.03.2008 на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" була розглянута його заява про надання права на придбання у власність приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та складу тари, що становить 69/100 частини будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 у с.ІНФОРМАЦІЯ_1 Тячівського району Закарпатської області. Збори учасників прийняли рішення №1 про продаж даного приміщення заявнику. Після цього, 18.06.2008 між покупцем та продавцем укладено договір купівлі-продажу 69/100 частини вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" з надвірними спорудами, який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №4471. Згодом, придбану будівлю було відчужено на користь громадянина ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за №1660. Вважає, що ні рішення загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008 №1, ні договір купівлі-продажу від 18.06.2008 жодним чином не порушили права та інтереси позивача, яка з 01.08.2009 втратила статус учасника товариства внаслідок виключення у встановлений законодавством спосіб, а відтак, не має права втручатися в будь-яку діяльність товариства та оцінювати його рішення. Крім того, ОСОБА_2 просить суд застосувати строки позовної давності, які без поважних причин пропустила позивач, позаяк їй було відомо про наявність спірного рішення загальних зборів у день його винесення, тобто 17.03.2008. У позові просить відмовити.

У судовому засіданні оголошувалися перерви за згодою сторін відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 29.08.2012 до 11 год. 00 хв. 07.09.2012, з 07.09.2012 до 11 год. 30 зв. 13.09.2012 та з 13.09.2012 до 14 год. 30 хв. 14.09.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" створене в процесі реорганізації Усть-Чорнянської акціонерно-колективної торгової організації робітничого постачання і є його правонаступником. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Усть-Чорна" від 18.04.2000 затверджено статут товариства та Установчий договір, які зареєстровані державним реєстратором Тячівської районної державної адміністрації 18.12.2008. Відповідно до п.14.1 Установчого договору товариства його учасниками (засновниками) стали 274 фізичні особи, серед яких були ОСОБА_1 (позивачка) та ОСОБА_2 (третя особа на стороні відповідача) з частками у статутному капіталі товариства у розмірах 14,85 грн. кожний при загальному розмірі статутного капіталу - 4079,0 грн. Місцезнаходження товариства -вулиця Лісна, 2, селище Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області.

Відповідно до установчих документів товариства у редакціях за 2000 та 2005 роки, учасниками товариства рахувалися 274 особи, а відповідно до редакції статуту, зареєстрованого 01.08.2009 -176 осіб. На даний час, діє нова редакція статуту товариства, зареєстрована 25.07.2011 року, згідно якої учасниками ТОВ „Усть-Чорна" є 110 осіб.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 8.1 Установчого договору ТОВ "Усть-Чорна" (в редакції 2000 року) передбачено, що вищим органом управління товариством є загальні збори учасників товариства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічна норма міститься у статті 88 Господарського кодексу України.

Згідно п.8.2 статуту товариства кожний учасник має право на участь у зборах учасників або особисто або через свого представника. Будь-який учасник товариства може видати доручення в письмовій формі іншій особі для участі в голосуванні від його імені (п.9.4 статуту).

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п.9.2 статуту товариства повідомлення про збори учасників, дату їх проведення, порядок денний повинні бути „вивішені в людних місцях не менше, як за 30 днів" до дати проведення зборів.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Матеріали справи містять рішення загальних зборів учасників товариства оформлене протоколом від 17.03.2008 №1 із вказівкою у ньому на участь у зборах 178 учасників із 274, що відповідає 64,96% від їх загальної кількості. За результатами розгляду другого питанням порядку денного вирішено продати приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та склад тари, що становить 69/100 частини будівлі торгового центру у селі Лопухово, вулиця Червоноармійська, 2 по залишковій вартості в сумі 21800,0 грн. у зв'язку з нерентабельністю об'єкта. Цим же рішенням зборів директора товариства Сойму Марію Іванівну уповноважено підписати відповідний договір купівлі-продажу.

У доказ належного повідомлення та фактичного проведення 17.03.2008 загальних зборів учасників у селі Красна, вулиця Гагаріна, 10 Тячівського району о 12.00 год. у приміщенні контори товариства та наявності кворуму для проведення зборів, прийняття рішення про продаж спірного об'єкта та результати голосування по другому питанню порядку денного зборів відповідач надав витяг з журналу обліку проведення зборів товариства за 2008 рік, письмові пояснення голови зазначених зборів ОСОБА_11 та секретаря зборів ОСОБА_12, нотаріально посвідчене пояснення колишнього голови профкому товариства ОСОБА_13 від 10.09.2012, протокол загальних зборів учасників товариства від 20.08.2012, на яких розглядалася заява директора товариства про фактичне проведення загальних зборів 17 березня 2008 року та підтвердження цього факту підписами у двох реєстрах присутніх на зборах учасників у кількості відповідно 72 та 49 осіб. Всього-121 учасник. Окрім того, позивач долучив до матеріалів справи два письмові повідомлення учасникам товариства ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (проживають за межами сіл, в яких розвішувались оголошення) про дату, час, місце проведення та порядок денний зборів з поштовими квитанціями про надіслання їм повідомлень від 17.01.2008, текст оголошення про проведення зборів, яке зі слів представника відповідача, було розміщене у людних місцях у селі Красна, селищі Усть-Чорна, інших навколишніх селах, де проживають учасники, не менше, як за 30 днів до дати проведення зборів, що встановлено положеннями статуту товариства.

Не заперечує факту проведення 17.03.2008 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" і безпосередньо позивач, оскільки сторінка третя тексту її позовної заяви двічі містить твердження, що „збори мали місце" і „що відбувалися".

Позивач не надав суду доказів недотримання відповідачем процедури належного повідомлення позивача про час і місце проведення спірних зборів та порядок денний відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства", якою встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Отже, позивач на дату прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ „Усть-Чорна" від 17.03.2008 була одним із 274 учасників товариства і повідомлена про час і місце проведення зборів, їх порядок денний у спосіб, встановлений п.9.2 статуту, що свідчить про відсутність перешкод для її участі у вказаних загальних зборах.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати те, що не всі порушення законодавства під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Установчі документи товариства у редакції 2000 року, що діяли на момент прийняття спірного рішення, не містять положень, які б встановлювали мінімальну кількість учасників для правомочності загальних зборів. Отже, при вирішенні спору у частині правомочності загальних зборів слід застосовувати положення статті 60 Закону України „Про господарські товариства".

Судом встановлено, що у протоколі №1 від 17.03.2008 вказано 178 учасників товариства, які взяли участь у загальних зборах, або 64,96% від їх загальної кількості. Тобто, встановлена законом належна кількість учасників, присутність яких є необхідною умовою для відкриття зборів та прийняття легітимних рішень, у даному випадку мала місце, що свідчить про наявність кворуму на загальних зборах і відсутності підстав для визнання рішення загальних зборів учасників товариства від 17.03.2008 у формі протоколу №1 недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що 17.03.2008 у селі Красна, вул.Гагаріна, 10 Тячівського району (місцезнаходження товариства змінено у 2005 році) відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" з порядком денним: 1.Підведення підсумків роботи товариства за 2007. 2.Питання продажу торгового центру кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та складу тари, що становить 69/100 частини в АДРЕСА_1 по залишковій вартості. У результаті розгляду другого питання порядку денного зборів прийнято рішення продати приміщення торгового центру: кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та склад тари, що становить 69/100 частини будівлі по залишковій вартості відповідно кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" за 19500,0 грн. та склад при ньому за 2300,0 грн., разом, залишкова вартість об'єкта склала 21800,0 грн. Зазначеним рішенням уповноважено також директора товариства Сойму Марію Іванівну на право підпису договору купівлі-продажу 69/100 частин будівлі торгового центру у АДРЕСА_1.

Зазначені збори учасників проведено з дотриманням чинного законодавства і установчих документів товариства щодо порядку повідомлення учасників про час, місце проведення і їх порядок денний, а також з дотриманням кворуму.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів тих суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановленою що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Згідно п.19 Постанови №13 для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

У абз. З п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується. Виходячи з розміру частки позивача у статутному капіталі товариства в сумі 17,85 грн., що складає 0,44% від загальної суми статутного капіталу, навіть за участі позивача у загальних зборах 17.03.2008, її голос жодним чином не вплинув би на результат прийнятих загальними зборами рішень. Оспорюване рішення жодним чином не порушує права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги як належний доказ щодо неповідомлення про проведення зборів подану позивачем постанову прокурора Тячівського району Закарпатської області від 12.09.2012 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, з огляду на ст.ст.34, 35 ГПК України.

Вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу 69/100 частини вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.06.2008 не підлягає розгляду у господарських судах з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.58 ГПК України (в редакції від 17.11.2009, чинній з 16.12.2009), та яка вже була чинною на момент пред'явлення позову у даній справі (07.07.2012), не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Водночас, відповідно до п.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а відповідно до пункту 4 зазначеної статті - справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що спір у частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу 69/100 частини вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.06.2008 не є корпоративним, оскільки не пов'язується корпоративними правами позивача, виник з угоди дійсність якої оспорюється з посиланням на обставини, пов'язані зі взаємовідносинами товариства і фізичної особи, а тому суд дійшов висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду за приписами пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу 69/100 частини вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" від 18.06.2008 належить припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності належить відхилити, оскільки у даному випадку є підстави для відмови у позові по суті.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" № 1 від 17.03.2008 про продаж приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" та складу тари, що становить 69/100 частини будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 відмовити повністю.

Судові витрати у цій частині віднести на позивача.

2. У частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу 69/100 частин вбудованого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" з надвірними спорудами від 18.06.2008, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Усть-Чорна" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 4471, провадження у справі припинити.

3. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 536,50 (п'ятсот тридцять шість 50 коп.) судового збору, сплаченого згідно квитанції №8810474 від 23.05.2012.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.09.2012.

Суддя Л. М. Якимчук