К/С № К-8296/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Федорова М.О.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2004р.
та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р.
у справі № 36/200
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків ум. Дніпропетровську
провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2004р. позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0001210811/2/2740 та № 0001200811/2/2741 від 02.02.2004 р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську. Стягнуто з СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на користь ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» держмито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р., з урахуванням ухвали цього ж суду від 23.02.2005 р. про виправлення описки у мотивувальній частині постанови, вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що заборгованість ЗАТ «ТД «Валки» в сумі 1508494,04 грн. є безнадійною відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і позивач мав право на проведення коригування податку на додану вартість у сумі 251415,67 грн. ще у липні 2001 року на підставі п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Закон України «Про податок на додану вартість» та «Порядок заповнення податкової накладної», затверджений Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. не вимагає для визнання розрахунків коригування обґрунтованими такі обов’язкові реквізити, як дата їх одержання та підписи і прізвища осіб, які їх одержали. Вказаний порядок встановлює лише обов’язок продавця, який проводить коригування своїх податкових зобов’язань скласти відповідних розрахунок у двох примірниках, один з яких надати покупцю.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у позові. Посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168, яке полягало в тому, що суд помилково визнав заборгованість ЗАТ «ТД «Валки» безнадійною відповідно до п. 1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та право позивача на проведення коригування податку на додану вартість ще у липні 2001 р.
ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін, оскільки судами не було допущено порушень норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за наслідками проведеної податковою інспекцією позапланової тематичної документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог законодавства при відшкодуванні податку на додану вартість за січень, березень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2002 року та січень-квітень 2003 року складено акт від 29.09.2003 р. № 70/08-02/1-57, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 4.1 та 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), яке зумовило заниження податкових зобов’язань з операцій зі списання дебіторської заборгованості з минулим терміном позовної давності. Податковий орган вважає, що розрахунки коригування до податкових накладних не містять необхідних реквізитів, які встановлені п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., а саме: дати отримання розрахунків, підпису і прізвища осіб, які отримали розрахунки. Крім того, позивач не мав права проводити коригування у зв’язку з тим, що ним не вжиті заходи визнання заборгованості безнадійною в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями).
На підставі вказаного акту та з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 02.02.2004р. № 0001210811/2/2740 про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 254428,00 грн. та від 02.02.2004 р. № 0001200811/2/2741 про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 153474,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Таким чином, податок, нарахований у зв'язку з продажем товару (робіт, послуг), перераховується відповідно до змін бази оподаткування у випадках, обумовлених вищевказаною нормою закону.
Визнання боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, є законодавчо обумовлено умовою, за якої виникає у продавця товару право зменшити суму податкового зобов’язання на суму надмірно нарахованого податку, а у покупця – обов’язок збільшити суму податкового зобов’язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю.
Суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що заборгованість ЗАТ «ТД «Валки» перед позивачем є безнадійною заборгованістю у розумінні п. 1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, тобто заборгованістю, яка виявилась непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку. Такий висновок судами зроблений виходячи з достовірно встановлених обставин щодо наявності ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б15/2/242/99 від 20.04.2000 р. про визнання ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» кредиторських вимог до ЗАТ «ТД «Валки» та ухвали цього ж суду від 24.09.2001 р., відповідно до якої затверджено ліквідаційний баланс ЗАТ «ТД «Валки», а товариство ліквідовано і провадження у справі припинено, що свідчить про те, що за результатами ліквідаційного балансу не залишилось майна після задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про виникнення у позивача права здійснити коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у липні 2001 р., тобто з часу визнання заборгованості безнадійною. За обставини визнання покупця (ЗАТ «ТД «Валки») банкрутом, право позивача відкоригувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з безнадійним боргом покупця у сторону зменшення не може ставитися у залежність від відповідного обов’язку покупця відкоригувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сторону збільшення.
З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2004р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р., з урахуванням внесених виправлень ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2005 р., залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
М.О. Федоров
О.М. Нечитайло
О.А.Сергейчук