Справа №221/4462/2012
П О С Т А Н О В А
14.09.2012 р. м. Вінниця
Староміський районний суд м.Вінниці в складі
головуючого судді Чернюка І.В.,
при секретарі Андреевій А.Г.,
з участю прокурора Павельського О.В.,
скаржника ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Скакуна Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Скакуна Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст.ст. 121, 125 КК України,
в с т а н о в и в :
04.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Староміського районного суду м. Вінниці зі скаргою на постанову слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Скакуна Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст.ст. 121, 125 КК України. Скаргу мотивує тим, що постановою від 14.08.2012 року слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та іншими невідомими особами.
Підставою для відмови в порушенні кримінальної справи стало те, що опитані з даного приводу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_1 тримаючи автомат у руках погрожував вбивством ОСОБА_3, але останній захищався та відбираючи із рук ОСОБА_1 автомат, шляхом викручування із рук, випадково при цьому наніс останньому удар у праву сторону голови. У постанові слідчого зазначені наступні обставини з якими останній категорично не погоджують та вважає їх такими, що не відповідають дійсності, а саме те, що ОСОБА_1 зайшов на подвір'я домоволодіння свого племінника ОСОБА_3, що розташоване по АДРЕСА_1 та тримаючи у руках споряджений набоями карабін «АКСМ-МФ»приставив до грудей ОСОБА_3, при цьому погрожуючи вбивством останньому, після чого повернувся до свого домоволодіння по АДРЕСА_2, де взяв належну йому згідно дозволу № 930 мисливську гладкоствольну рушницю «Форт-500А»та знову повернувся до домоволодіння ОСОБА_3, де грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи надуманий привід крикнув, що кидаю гранату та наводив зброю на присутніх на подвір'ї.
На думку особи, яка подала скаргу слідчий незаконно зробив висновок про наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296 КК України, кваліфікував дії ОСОБА_3, як необхідну оборону, тобто дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів.
ОСОБА_1 з винесеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Близько 16 години 05.08.2012 року йому на мобільний телефон зателефонував його батько ОСОБА_7 та повідомив йому, що він збирається до нього в гості, а його онук ОСОБА_3, який є його племінником та живе у сусідньому будинку підвезе його. Тому вони домовились про те, що коли ОСОБА_7 приїде до ОСОБА_1, а останнього ще не буде вдома, то він зачекає його у ОСОБА_3
Приблизно о 20 годині вечора він не доїжджаючи до воріт свого будинку, натиснув на кнопку відкриття воріт пульту дистанційного керування та посигналив автомобільним клаксоном біля воріт будинку ОСОБА_3, щоб його батько вийшов до нього. На його сигнал до нього вийшли двоє невідомих йому чоловіків віком приблизно 30-35 років та почали з ним грубо розмовляти, запитуючи його чи не потрібні йому проблеми від того, що ОСОБА_7 сигналить. На що останній відповів, що він чекає свого батька. Його відповідь, невідомих людей роздратувала і вони висловлюючи свій намір, ОСОБА_1 побити, відкрили дверцята його автомобіля, але останній втік.
В цей час вказані невідомі йому чоловіки зайшли слідом за його автомобілем до нього у двір і продовжили погрожувати йому фізичною розправою. Ці погрози він сприйняв реально, оскільки з ним разом знаходилась дружина ОСОБА_8 та двоє дітей п'яти та семи років, а також була присутня його теща ОСОБА_9
Через деякий час до його двору зайшло, ще кілька невідомих йому чоловік. В цей момент один з чоловіків раптово наблизився до ОСОБА_7 та наніс останньому удар якимось гострим предметом, оскільки він встиг побачити металевий відблиск, а наступної миті відчув різкий біль в ділянці підборіддя.
Оскільки, невідомі не бажали заспокоюватися, висловлювали йому погрози фізичною розправою, які він сприйняв реально і навіть почали їх виконувати, а також, враховуючи те, що останні перебували в стані алкогольного сп'яніння та не реагували на мої вимоги залишити територію його володіння, тому він розцінив вказані дії, як злочинні, що передбачені ч. 2 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи із погрозою застосування насильства, а також як замах на завдання мені тілесних ушкоджень.
З метою запобігти вказаним протиправним діям він дістав з багажника автомобіля мисливський карабін із складеним прикладом не споряджений набоями та висловив вимогу вказаним особам покинути межі його домоволодіння, розраховуючи, що останні злякаються вигляду зброї і покинуть дану територію. На вищевказані дії останні відреагували неадекватно, накинулись та поваливши його на землю ударами затягли у двір ОСОБА_3 При цьому в нього, ще на території його домоволодіння відібрали зброю.
В дворі ОСОБА_3 йому продовжили наносити удари руками та ногами переважно в ділянку голови та тулуба. При чому ОСОБА_3 тримаючи в руках його карабін наставив його на нього та спробував вистрілити, але це у нього не вдалося, оскільки зі складеним прикладом даний карабін не стріляє, і тому він почав бити його по голові тією частиною карабіну до якої кріпиться приклад. На думку ОСОБА_7, ОСОБА_3 вчинив замах на його вбивство, але з незалежних від нього причин не зміг довести свій злочинний намір до кінця. В цей момент втрутився його батько та ставши між ним та онуком дав йому змогу підвестись та повернутись на територію його двору.
Коли останній підійшов до власного автомобіля, обертаючись побачив, що до нього у двір знову забігли особи, які на нього напали та він з метою самооборони дістав з багажника автомобіля помпову рушницю не споряджену патронами та крикнув нападникам, щоб вони вийшли з його двору, на що останні не відреагували та знову повалили його на землю ударами та затягли у двір ОСОБА_3 де відібрали зброю.
В дворі ОСОБА_3 йому продовжили наносити удари руками та ногами переважно в ділянку голови та тулуба. Після цього приїхали працівники міліції та помістили його до службової машини в наручниках.
ОСОБА_7 звертає увагу суду на те, що саме його дії були вчиненні з метою самозахисту від суспільно небезпечного посягання з боку невідомих осіб та ОСОБА_3 і саме його дії мають бути кваліфіковані як необхідна оборона.
Також, неправомірними діями ОСОБА_3 та невідомими особами йому завдано тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Після огляду в медичних закладах йому поставлено наступні діагнози: забита рана ділянки підборіддя, тім'яної, скронево-потиличної ділянки, перелом суглобового відростка нижньої щелепи із зміщенням, забій та крововиливи правої стопи, гомілки, забита рана правого передпліччя, перелом 32 зубів та струс головного мозку.
У зв'язку з вищенаведеним просить скасувати постанову від 14.08.2012 року слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами викладеними в його заяві щодо нанесення йому тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник скаргу підтримали за обставин викладених в ній. Просили скаргу задовольнити.
Прокурор заперечував, щодо задоволення скарги, оскільки вважає, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною.
Слідчий СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенант міліції Скакун Р.В. суду пояснив, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановлює СМЕ, а для цього необхідний час.
Потерпілий ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення скарги.
Суд, вислухавши пояснення скаржника та його захисника, слідчого, потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінальної справи № 12450049, прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції Скакуном Р.В. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст. 121, ст. 125 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
Згідно вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Так, слідчим СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції Скакуном Р.В. не вжито всіх передбачених законом заходів для повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а саме :
1) не допитано ОСОБА_9, яка була присутня при погрозі фізичною розправою невідомими особами ОСОБА_1;
2) не враховано та не визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_1 під час огляду в медичних закладах. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №8022 від 22.08.2012 року поставлений наступний діагноз: забита рана ділянки підборіддя, тім'яної, скронево потиличної ділянки, перелом суглобового відростка нижньої щелепи із зміщенням, забій та крововиливи правої стопи, гомілки, забита рана правого передпліччя, перелом 32 зубів та струс головного мозку.
У зв'язку із завданням вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.08.2012 по 22.08.2012 року.
Отже, висновок постанови про відсутність складу злочину є формальним та необґрунтованим .
Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд приходить до висновку, що постанова слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Скакуна Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст.ст. 121, 125 КК України постановлена передчасно, тому підлягає скасуванню, а матеріали поверненню для проведення додаткової перевірки.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК України, -
п о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанта міліції Скакуна Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.08.2012 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ст.ст. 121, 125 КК України -скасувати.
Матеріали справи направити прокурору м. Вінниці для організації додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя