К/С № К-37796/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі
на постанову Господарського суду Житомирської області від 19.06.2006 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р.
у справі № 10/17НА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НК «Альянс-Житомир»
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Житомирської області від 19.06.2006 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі рішення Житомирської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 5327/10/32744036/23-3/3 від 07.12.2005 р. Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Житомирській області на користь ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Житомир» 3,40 грн. державного мита.
Судові рішення мотивовані тим, що застосовані до позивача фінансові санкції не є податковим зобов’язанням, а є адміністративно-господарською санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, у зв’язку з чим вони можуть бути застосовані у межах строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України. У даному випадку такий строк було порушено, тобто фінансові санкції застосовані з порушенням вимог законодавства, а тому рішення про їх застосування є протиправним.
ДПІ у м. Житомирі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норми матеріального права, а саме: статті 250 Господарського кодексу України. Вважає, що для застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями), достатньо факту виявлення порушення вимог цього Закону. Наголошує на тому, що з моменту виявлення правопорушення (акт від 29.07.2005 р.) до моменту застосування штрафних санкцій податкова інспекція дотрималася шестимісячного терміну для застосування фінансових санкцій, який встановлений статтею 250 Господарського кодексу України.
ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Житомир» у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає про порушення податковою інспекцією, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України, річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій. Наголошує також на тому, що позивач не допускав порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями).
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 29.07.2005 р. № 1040/23-1/32744036/0110 за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2005 р. Житомирською ОДПІ (правонаступником якої є ДПІ у м. Житомирі) зафіксовано порушення ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Житомир» вимог пунктів 1, 2 статті 3 та статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями), яке полягало у реалізації пального за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 54886,15грн.
На підставі акту перевірки Житомирська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 5327/10/32744036/23-3 від 03.08.2005р. про визначення ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Житомир» податкового зобов’язання зі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 274430,75 грн., застосованих згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями).
За результатами адміністративного оскарження Житомирською ОДПІ прийнято спірне рішення № 5327/10/32744036/23-3/3 від 07.12.2005 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 274430,75грн. згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями).
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається ДПІ у м. Житомирі у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка та вирішено спір на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
Таким чином, фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд касаційної інстанції зазначає, що податкова інспекція при виявленні факту порушення суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», мала дотримуватися наведених положень законодавства, у зв’язку з чим могла прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні (фінансові) санкції, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши ту обставину, що податкова інспекція застосувала до ТОВ «Торговий дім «НК Житомир-Альянс» фінансові санкції за закінченням строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, зокрема після сплину річного строку з дня порушення цим суб’єктом вимог пунктів 1, 2 статті 3 та статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями), дійшов правильного висновку про неправомірність застосування таких санкцій та необхідність у зв’язку з цим скасування спірного рішення.
За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 19.06.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. у справі № 10/17НА – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко