Справа № 2215/1874/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої -судді Корніюк А.П.

суддів : П'єнти І.В., Талалай О.І.

при секретарі: Врублевському П.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/2044 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 19 червня 2012 року за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району, відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання права на реєстрацію місця проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 з позовом до відповідачів про визнання права на реєстрацію місця проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що працює вчителькою Левківської загальноосвітньої школи Старокостянтинівського району і відповідно до укладеного з Старокостянтинівською РДА договору оренди разом з членами сім'ї з 2005 року проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1. Позивачка зазначає, що вона має намір зареєструватися за вказаною адресою, однак СГІРФО Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області відмовлено у реєстрації її місця проживання за цією адресою, оскільки відсутня згода власника житлового приміщення на реєстрацію, а тому і просила суд позов задовольнити.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 19 червня 2012 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Завадська О.П. Справа 22ц/2290/2044/12

Доповідач -Корніюк А.П. Категорія № 57

Україні". На її думку, суд безпідставно не прийняв до уваги, що житловий будинок у якому вона проживає перебуває на балансі відділу освіти Старокостянтинівської РДА, і саме він як балансоутримувач не дає згоди на реєстрацію її місця проживання.

ОСОБА_1, представники відділу освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації, які у встановленому законом порядку оповіщені про день, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися і про причини неявки суд не повідомили.

Представники Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району та Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області до суду також не з'явилися, направивши заяви щодо розгляду справи у їхній відсутності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Частиною 1 статті 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 303 ЦПК України визначено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові ОСОБА_1 виходив з того, що оскільки на житловий будинок АДРЕСА_1 не оформлено право власності, тому даний факт унеможливлює дотримання порядку розгляду питання про реєстрацію місяця проживання позивачів в частині визначення позиції власника і на думку суду пред»явлення даного позову є передчасним.

Проте, погодитися з цими висновками не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов їх із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом за захистом, ОСОБА_1, яка діє від свого імені та як законний представник малолітнього ОСОБА_2 просила визнати її право на реєстрацію місця проживання та зобов'язати відповідачів зареєструвати місце проживання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Однак в частині 2 даної статті не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав і інтересів, як визнання права на реєстрацію місця проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання .

Колегія суддів вважає, що вибраний ОСОБА_1 спосіб захисту є таким, що не відповідає змісту порушеного, на її думку, права, характеру такого порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, адже, як вбачається із змісту апеляційної скарги, апелянт не погоджується із діями СГІРФО Старокостинтинівського РВ УМВС У в Хмельницькій області, а саме щодо переліку документів, які вимагає надати відділ необхідних для проведення реєстрації місця проживання.

Інші підстави для скасування рішення в межах доводів апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду від 19 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє від свого імені та як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району, відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання права на реєстрацію місця проживання та зобов'язання зареєструвати місце проживання відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П.Корніюк