Справа № 0124/4880/2012
2/0124/1781/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим
у складі суд: судді Прищепа О.І., при секретарі Сьомченко В.В.,
за участі: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення часток співвласника в праві сумісної власності на земельну ділянку, розподілу земельної ділянки, встановлення сервітуту, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулись до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення часток співвласника в праві сумісної власності на земельну ділянку, розподілу земельної ділянки, встановлення сервітуту та просить суд:
- встановити частки співвласників в праві загальної сумісної власності на земельну ділянку загальною власністю загальною площею 0.0938 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. встановив ОСОБА_1 - 2\3 частки вказаної земельної ділянки, ОСОБА_3 - 1\3 частки вказаної земельної ділянки.
- розділити земельну ділянку загальною власністю 0.0938 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
- виділити у власність ОСОБА_1 2\3 частки в земельної ділянки №1 загальною площею 0.0621 га, з яких 0.0434 га - під фруктовим садом, 0.0187 га - під будівлями, згідно наданої схеми розподілу та розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
- виділити у власність ОСОБА_2 1\3 частки в земельної ділянки №2 загальною площею 0.0317 га, згідно наданої схеми розподілу та розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
- встановити сервітут для ділянки №2 у виді земельної ділянки площею 0.0027 га для проходу ОСОБА_1 до своєї частки домоволодіння АДРЕСА_1.
Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач до залу судового засідання не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував просив його задоволення.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши надані докази, дослідивши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності №3164 від 14 січня 2003 року ОСОБА_1 є власником 7\10 часток житлового будинку АДРЕСА_1, загальної площі 69.4 кв.м., на земельній ділянці ванна літера м 1\2 вбиральня літера Л. (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про право власності №3165 від 14 січня 2003 року ОСОБА_3 є власником 3\10 часток житлового будинку АДРЕСА_1, загальної площі 25.0 кв.м., на земельній ділянці сарай літера Н, 1\2 вбиральня літера Л. (а.с.8).
Крім того, відповідно до державного акту серія ЯЛ № 856028 виданого 11 травня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0.0938 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 переданої їм для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (а.с.12-14).
Відповідно до рішення Ялтинського міського суду від 04 листопада 1998 року земельну ділянку будинка АДРЕСА_1 розділено по варіанту№1.
Виділено ОСОБА_4 427.46 кв.м. фруктового саду 63.64 кв.м. під забудову ее частки будинку.
ОСОБА_5 виділено 426.67 кв.м. фруктового саду 64.13 кв.м. під забудову її частки будинку.
ОСОБА_2 виділено 268.58 кв.м. фруктового саду та 41.4 кв.м. під забудову його частки будинку. (а.с.15).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 квітня 1996 року ОСОБА_1 є власником 19\50 частки будинку АДРЕСА_1. (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 липня 1993 року ОСОБА_2 є власником 6\25 часток домоволодіння АДРЕСА_1. (а.с.11).
Кожен, відповідно до вимог ст.41 Конституції України, має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до вимог п.7 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються правовий режим власності.
Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1. п.3 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що також відображено у ст.319 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до вимог ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до вимог ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0.0938 га, у рівних частках кожний по 1\2 частки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та яка їм передана на підставі рішення 31 сесії 5 скликання ялтинської міської ради від 08 квітня 2010 року №102 та цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не заперечує проти задоволення вказаного спору та просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
При таких обставинах між сторонами будь-якого спору щодо використання, розпорядження або володіння вказаною земельною ділянкою не існує, тобто відповідач ОСОБА_2 може на свій розсуд прийняти рішення щодо розпорядження своєю часткою земельної ділянки на користь ОСОБА_1.
При таких обставинах, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони не засновані не законі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 92 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 316, 317, 369, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст.87-89 ЗК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 31, 57, 60, 88, 110, 174, 208, 210, 224-226, ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення часток співвласника в праві сумісної власності на земельну ділянку, розподілу земельної ділянки, встановлення сервітуту - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АРК в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя:- О.І.Прищепа