АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9529/12 Справа № 2-2016/11 Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т.О. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Куценко Т.Р., Повєткіна В.В.

при секретарі: Качур Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про зміну черговості спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В с т а н о в и л а :

У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про зміну черговості спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом(а.с.3-6).

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її брат ОСОБА_4. Брат перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення суду, про в Книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за №101 від 10 квітня 2001 року.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2008 року, право власності зареєстровано в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавця - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вона, ОСОБА_3, як сестра спадкодавця на підставі ст.1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги за законом і звернулась до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Вважає, що має право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги, оскільки тривалий час опікувалася за братом ОСОБА_6, який з 1995 року страждав тяжкою формою сахарного діабету, був у безпорадному стані, вона неодноразово поміщала його до лікарні, здійснювала за ним догляд, придбавала необхідні ліки, продукти харчування, надавала матеріальну допомогу.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що у 2008 році переселилася в квартиру до брата у зв'язку з необхідністю постійного догляду за ним, ОСОБА_3 просила визнати за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із спадкоємцем першої черги за законом - неповнолітнім сином спадкодавця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом(а.с.58-59).

В обгрунтування вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у 2001 році. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємців першої черги за законом, крім малолітнього сина, у спадкодавця не має, заповіту останній не складав.

З метою захисту законних прав та інтересів дитини звернулася до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але в оформленні спадщини відмовлено у зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначені документи утримує ОСОБА_3 та чинить перешкоди в оформленні спадщини.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просила витребувати у ОСОБА_3 оригінали правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про зміну черговості спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задоволено частково(а.с.126-128).

Надано ОСОБА_3 право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_6 після спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, визнати за неповнолітнім ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи; висновку суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 є рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4(а.с.7-10,12-13).

З вересня 1998 року ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано у 2001 році, від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.62-64).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер(а.с.65).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, власником якої він був на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2008 року, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.08.2008 року(а.с.15-16).

Із спадкової справи №784/2010 вбачається, що 02 листопада 2010 року ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась з заявою до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4, зазначивши, що інших спадкоємців, передбачених законом, у спадкодавця немає(а.с.75-85).

18 березня 2011 року ОСОБА_3 звернулась з заявою до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_4(а.с.86).

Таким чином, малолітній син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.

ОСОБА_3, сестра померлого ОСОБА_4, в силу ст.1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст.1259 ЦК України в частині зміни черговості одержання права на спадкування та надаючи їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_6 після смерті спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, суд виходив з того, що ОСОБА_3 має право на спадщину померлого, оскільки протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу ОСОБА_6, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Із справи вбачається, що померлий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, тривалий час хворів(а.с.19-28), однак доказів, які б свідчили про те, що він перебував у безпорадному стані внаслідок хвороби та що потребував сторонньої допомоги у зв'язку з цим, матеріали справи не містять.

Так, згідно повідомлення КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №9»Дніпропетровської обласної ради №524 від 11.04.2012 року ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у 2009 році, в період з 01.01.2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання медичної допомоги в амбулаторних умовах поліклініки КЗ «Дніпропетровська МКЛ №9», з оформленням листів тимчасової непрацездатності, не звертався(а.с.109).

Із висновку МСЕК від 30.03.2010 року вбачається, що ІІ група інвалідності ОСОБА_6 встановлена з 27.03.2010 року з зазначенням висновку про умови та характер праці -диспетчер на телефоні(а.с.17).

В повідомленні УПФ України в Самарському районні м.Дніпропетровська №1459/07-17 від 19.03.2012 року та повідомленні УПФ України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №20/07-54ДСК від 16.03.2012 року зазначено, що ОСОБА_6 перебував на обліку в управліннях, отримував пенсію, з якої відраховувались аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.89-91,96).

Із довідки КЖЕП «Південне»ЖЕК №13 від 21.12.2010 року вбачається, що 20.03.2009 року згідно заяви ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1, власником якої він був на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2008 року, зареєстрований брат ОСОБА_7(а.с.66).

ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2, тобто за іншою, ніж спірна квартира адресою(а.с.3), що підтвердила в судовому засідання апеляційної інстанції.

Таким чином, наведені обставини спростовують доводи ОСОБА_3 про те, що внаслідок хвороби ОСОБА_6 перебував у безпорадному стані та що потребував сторонньої допомоги.

Крім того, як видно із справи, ОСОБА_3 не надала доказів, як це передбачено ст.60 ЦПК України, в підтвердження заявленого позову у який період часу та у який саме спосіб вона опікувалася за ОСОБА_6, як і доказів, які б свідчили про те, що вона надавала ОСОБА_6 матеріальну допомогу, зокрема таку, яка була основним засобом до існування, доказів щодо придбання ліків, придбання необхідних особистих речей, продуктів харчування.

Оскільки ОСОБА_3 не довела заявлені позовні вимоги, висновки суду першої інстанції протирічать матеріалам справи та закону, що регулює встановлені правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.2-4 ст.309 ЦПК України в частині надання ОСОБА_3 права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_6 після спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні зазначених вимог.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні заявленого нею зустрічного позову про визнання за неповнолітнім ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, то рішення суду в цій частині є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, що регулює правовідносини щодо спадкування, оскільки при встановлених обставинах наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

З наведених мотивів апеляційна скарга підлагає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2012 року в частині надання ОСОБА_3 права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_6 після спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, скасувати, в задоволенні зазначених вимог ОСОБА_3 відмовити.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-