ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2006р. | м.Київ | № 9/147-А |
11 год. 15 хв.
За позовом Київського міського центру зайнятості
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуол Україна"
Предмет адміністративного позову | стягнення 1700 грн. |
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
Від позивача: Аврамець О.М. –дов. № 11-1977 від 30.03.2006 р;
Від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київським міським центром зайнятості заявлений позов до відповідача про стягнення 1 700 грн. штрафу на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2006 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 14.06.2006 р.
Ухвалою суду від 14.06.2006 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.07.2006 р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, ухвалу суду від 22.05.2006 р. та від 14.06.2006 р. не виконав. Поштові відправлення, направлені відповідачу повернулись відправнику (Господарський суд міста Києва), оскільки за вказаною позивачем в позовній заяві адресою відповідач не знаходиться.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,-
ВСТАНОВИВ:
Київський міський центр зайнятості –позивач –свої вимоги обґрунтовує посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України „Про зайнятість населення”, та наявність акту № 12/01 від 01.02.2006 р. Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості (надалі за текстом «Інспекція»), яка входить в структуру позивача з ознаками підлеглості, але не має ознак юридичної особи.
Положення позивача затверджено у грудні 1997 року Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, а тому на нього розповсюджував свою дію Цивільний кодекс України 1963 р.
Відповідно до ст. 25 ЦК України юридична особа діє на підставі статуту (положення). Стосовно позивача це є Положення.
Згідно пункту 9 розділу 5 Положення, позивач має право стягувати відповідно до Закону України „Про зайнятість населення” штрафи з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання виключно у випадках порушень вимог ст. 5 та п. 4 ст. 20 цього Закону, що конкретно і вичерпно визначає межі повноважень позивача при застосуванні положень вищеназваного закону.
Станом на день розгляду спору позивачем не надано суду доказів, що Положення було змінено чи доповнене в частині п. 9 розділу 5, а тому первинна редакція Положення є чинною.
Отже, за таких обставин у суду відсутні підстави вважати позивача належним.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу
адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Жирнов
Секретар судового засідання Т.Отрюх