справа № 0313/371/2012
номер провадження 2/0313/87/2012
РІШЕННЯ
Іменем України
13 вересня 2012 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого -судді Свистун О.М.,
за участю секретаря -Заєць Н.П.,
представника позивача-відповідача - Дричика С.А.,
відповідача - ОСОБА_2,
відповідачів-позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про визнання договорів поруки недійсними,
встановив:
ПАТ «Державний ощадний банк України»(далі -Банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що між ОСОБА_2 та Банком 02 квітня 2008 року укладено договір №878 про надання кредиту в розмірі 10 тисяч гривень зі сплатою відсотків за користування ним в розмірі 24 % річних з кінцевим терміном повернення 01 квітня 2011 року.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язання між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 02 квітня 2008 року укладено окремі договори поруки №1578 та №1579 відповідно.
ОСОБА_2 як боржник, та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 як поручителі, зобов`язання за кредитним договором не виконують, внаслідок чого станом на 19 травня 2011 року заборгували 17497,91 грн, у тому числі 8610 грн тіла кредиту, 5304,35 грн несплачених відсотків за користування кредитом та 3583,56 грн пені.
Просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17497,91 грн заборгованості за кредитним договором від 02 квітня 2008 року №878 та судові витрати.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із зустрічними позовами до Банку про визнання договорів поруки від 02 квітня 2008 року відповідно №№1578, 1579 недійсними. Позови мотивують тим, що зазначених договорів поруки вони не підписували, волевиявлення на укладення таких договорів не виявляли, про існування таких договорів їм стало відомо із позовних заяв Банку.
У судовому засіданні представник Банку позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у заяві. Просить позов задовольнити. У задоволенні зустрічних позовів відповідачів просить відмовити, вважає їх вимоги безпідставними.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю, пояснила, що дійсно отримувала у Банку кредит, який на даний час нею не погашений у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позовні вимоги Банку не визнали, пояснили, що жодних зобов`язань перед Банком не мають, оскільки за належне виконання ОСОБА_2 обов`язку зі сплати кредиту не поручались. Просять у задоволенні позову Банку відмовити.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свої позовні вимоги за зустрічними позовами підтримали. Пояснили, що оспорюваних договорів поруки не підписували, ОСОБА_2 із таким проханням до них не зверталась. Припускають, що копії їх паспортів та довідок про ідентифікаційний номер у місцеве відділення Держощадбанку міг передати ОСОБА_5, у якого вони неофіційно працювали і якому надавали оригінали згаданих документів. Просять їх позовні вимоги задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов Банку про стягнення кредитної заборгованості підлягає до часткового задоволення, зустрічні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -до повного задоволення.
Судом установлено, що між Банком та ОСОБА_2 існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Так, 02 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №878, за яким Банк зобов`язувався надати ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 10 тисяч гривень, а остання зобов`язувалася сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 24 % річних з кінцевим терміном повернення 01 квітня 2011 року.
Факт отримання ОСОБА_2 коштів у визначеному договором розмірі стверджено прибутково-видатковим касовим ордером №3 від 02.04.2008.
Як вбачається із умов кредитного договору, ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути кредит шляхом щомісячної сплати 278 грн. кредиту, а також процентів за користування ним.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Наданим Банком розрахунком стверджено, що, повернувши 1390 грн кредиту, іншу його частину ОСОБА_2 не повернула, коштів за користування ним не сплатила. Так, станом на 19 травня 2011 року ОСОБА_2 заборгувала Банку 17497 грн 56 коп, у тому числі 8610 грн тіла кредиту, 5304,35 грн несплачених відсотків за користування кредитом та 3583,56 грн пені.
Відповідач ОСОБА_2 жодних заперечень на спростування вказаного розрахунку не навела.
Зазначений розрахунок відповідає умовам кредитного договору.
Таким чином, всупереч ст.1049 ЦК України, що передбачає повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконує, тому згідно ст.625 ЦК України несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання.
Судом установлено, що між іменованими як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 особами та Банком з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного зобов`язання укладено 02 квітня 2008 року договори поруки відповідно №№1578 та №1579.
Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Недодержання ж в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначеної вимоги відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є підставою недійсності такого правочину.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 категорично стверджують, що вищевказаних договорів поруки вони не підписували.
Наведені вище пояснення позивачів за зустрічними позовами повністю узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2, яка підтвердила, що в її присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оспорюваних договорів поруки не підписували.
Більш того, беззаперечним доказом на підтвердження вимог позивачів за зустрічними позовами є висновок експерта НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області №6/239 від 06.07.12, який містить категоричне негативне твердження щодо належності підпису на оспорюваних договорах поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Проаналізувавши наведені вище докази в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вищевказаних договорів поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не підписували, хоча і зазначені у них стороною.
Оскільки позивачі за зустрічними позовами не вчиняли жодних дій, спрямованих на набуття обов`язків поручителів з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, а укладені від їх імені з Банком договори поруки підписані іншими особами, що свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на укладення цих договорів, то оспорювані договори поруки є недійсними вже в силу вимог ч.1 ст.215 ЦК України, а саме у зв`язку з недодержанням стороною (сторонами) правочину в момент їх вчинення вимог, встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.
Таким чином, вимоги Банку про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безпідставними.
Частково задовольняючи первісний позов Банку суд стягує із ОСОБА_2 в користь Банку сплачені та документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 214,60 грн.
До стягнення з Банку в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позовні вимоги яких задоволено, підлягає судовий збір в розмірі по 107,30 грн кожному.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ч.3 ст.203, ч.1 ст.215, ст.ст.526, 554, 1048-1050 ЦК України, суд
вирішив :
Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(р/р 3739290005 в ОПЕРВ філії Волинське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 303398, ЄДРПОУ 09303328) 17497 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень заборгованості за кредитним договором від 02 квітня 2008 року №878, у тому числі 8610 (вісім тисяч шістсот десять) гривень тіла кредиту, 5304 (п`ять тисяч триста чотири) гривні 35 коп відсотків за користування кредитом та 3583 (три тисячі п`ятсот вісімдесят три) гривні 56 коп пені.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп судового збору.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за безпідставністю.
Зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»про визнання договорів поруки недійсними задовольнити.
Визнати недійсним укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 договір поруки від 02 квітня 2008 року №1578.
Визнати недійсним укладений між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_4 договір поруки від 02 квітня 2008 року №1579.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) по 107 (сто сім) гривень 30 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційних скарг.
Головуючий - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун