Справа № Провадження №22-ц-1733/12 22-ц/1090/2499/12 Головуючий у І інстанції Воробйова В.М.
Категорія30Доповідач у 2 інстанціїГолуб
18.09.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Приходька К.П.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,
при секретарі Мариняко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2011 року позивач пред»явила в суді названий позов, посилаючись на те, що 9 серпня 2010 року о 15 годині на 42 км автодороги Київ-Одеса ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ-3302-ЗНГ, д.н.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухаючись в лівій смузі руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, тобто порушив п.п.12.1,13.1 ПДР України, внаслідок чого та здійснив зіткнення з належним їй автомобілем Хюндай, д.н.НОМЕР_2 , який рухався попереду і яким керував на підставі доручення BMP №487180 ОСОБА_5. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, вартість матеріального збитку відповідно до Звіту №540 від 11.11.2010 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_6 становить 110 841,75 грн. Винним в даному ДТП постановою судді Бородянського районного суду Київської області від 21.09.2010 року визнаний ОСОБА_2. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта». Страховою компанією відшкодовано позивачу 25 245 грн. в рахунок заподіяної матеріальної шкоди .
Позивач просила стягнути солідарно з відповідачів 85 596,75 грн. /різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховим відшкодуванням/, 500 грн./ оплата за проведення звіту + касове обслуговування/, 1296,90 грн.+5 грн./оплата за проведення дефектовки + касове обслуговування/ 350 грн./оплата евакуатора/, а всього матеріальних збитків в сумі 87 753,65 грн. , 20 000 грн. заподіяної моральної шкоди і 3500 грн. витрат на оплату праці адвоката.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 :
- 47 477,40 грн. заподіяної матеріальної шкоди ;
- 5000 грн. моральної шкоди ;
- 475 грн. судового збору ;
- 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення;
- 1717 грн. витрат на юридичну допомогу ;
- 1296,90 грн.-витрат за проведення дефектовки ;
- 500 грн. витрат, пов»язаних з наданням послуг оцінювача автотранспортних засобів, а всього стягнуто 56 586,30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Апелянти просять скасувати рішення суду в частині стягнення коштів за проведення дефектовки в сумі 1296,90 грн. та коштів за надання юридичної допомоги.
В доводах апеляційної скарги посилаються на те, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був встановлений автотоварознавчим дослідженням № 540-У, на підставі якого страхова компанія виплачувала кошти позивачу. Позивач звернулась до станції технічного обслуговування ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс», уклала договір на ремонт автомобіля і в межах цього договору замовила виготовлення дефектовки. Позивач автомобіль на СТО не ремонтувала. Висновок суду про те, що позивач і відповідач ОСОБА_2 спільно звертались до станції технічного обслуговування автомобілів з приводу дефектовки автомобіля не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки докази цього відсутні.
Щодо коштів за надання юридичної допомоги, апелянти вважають, що суд їх також стягнув безпідставно, оскільки суд не постановляв ухвалу про допуск до участі у справі особи, яка надає правову допомогу.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги й обговоривши доводи апелянта вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення коштів за проведення дефектовки автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що сторони звернулись до станції технічного обслуговування ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» з приводу проведення дефектовки автомобіля, оскільки відповідач мав намір добровільно відшкодувати збитки, але в подальшому відмовився їх відшкодовувати. ТОВ «Паритет Мотор-Сервіс» позивачу була видана рахунок -фактура на проведення ремонту автомобіля. Суд ці обставини встановив на підставі пояснень позивача і вважав, що відповідач їх не спростував.
Суд першої інстанції у своєму рішенні не вказав, яка правова норма ним була застосована для задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат понесених позивачем на проведення дефектовки, однак це не є підставою для скасування рішення в цій частині.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення ї цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В даній справі розмір майнової шкоди був визначений автотоварознавчим дослідженням.
Ті кошти, які позивач сплатила за проведення дефектовки, є витратами, які вона понесла для відновлення свого порушеного права, оскільки для проведення ремонту автомобіля необхідно спочатку провести дефектовку, визначитись із вартістю ремонту, отримати ці кошти від винної у заподіянні шкоди особи. Таким чином, суд першої інстанції в цій частині правильно вирішив, що ці кошти підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині стягнення з відповідача коштів за надання правової допомоги, то судова колегія погоджується із цими доводами з наступних підстав.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов»язаних з розглядом справи.
Виходячи із змісту ст.ст. 56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.
Представником позивача ОСОБА_4 був ОСОБА_7, який здійснював представництво її інтересів на підставі угоди про надання правової допомоги від 8 лютого 2011 року та довіреності від 7 лютого 2011 року.
Із журналів і протоколів судових засідань вбачається, що ОСОБА_7 був саме представником ОСОБА_4 діючи на підставі довіреності.
Відомості про те, що він був допущений до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні.
Крім того, в угоді про надання правової допомоги зазначено, що ОСОБА_7 діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26 березня 2003 року. Проте вказане свідоцтво у справі відсутнє.
Також суд не перевірив, чи дійсно позивачем було сплачено кошти, зазначені в угоді, оскільки будь-який фінансовий документ, який би це підтверджував, в матеріалах справи відсутній.
З наведених підстав. Судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення витрат за надання правової допомоги і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягать.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року скасувати в частині стягненні витрат на правову допомогу і в цій частині ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4 в частині стягнення витрат за надання правової допомоги відмовити.
В іншій частині рішенні суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: