ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3760/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: приватного підприємства "Алєвтіна"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - позивач, Вінницька ОДПІ) до приватного підприємства "Алєвтіна" (далі - відповідач, ПП "Алєвтіна") про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 1 663,12 грн., з них, 1391,29 грн. - основного платежу, 168,78 грн. - штрафні санкції, 103,05 грн. - пеня, нарахована в автоматичному режимі, яка в добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення податкового органу до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21,24).

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи повторне неприбуття без поважних причин відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приватне підприємство "Алєвтіна" згідно облікових даних платника податків знаходиться на обліку у Вінницької ОДПІ.

Станом на 01.08.2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, яка після часткової сплати становить 1 663,12 грн., з них, 1391,29 грн. - основного платежу, 168,78 грн. - штрафні санкції, 103,05 грн. -пеня., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 9-12).

Дана заборгованість виникла внаслідок лише часткової сплати відповідачем суми грошових зобов'язань визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість №264536 від 19.02.2011 року на загальну суму 2 650,00 грн. та № 283087 від 01.01.2012 року на суму 1000,00 грн. (а.с.13-16)

Крім того, в матеріалах справи містяться акт про результати перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість №20/15-212/32754641 від 20.01.2012 року (а.с. 7), на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0000301600 від 23.01.2012 року, сума грошового зобов'язання складає 168,78 грн. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу відповідно до вимог діючого законодавства та отримане ним, про що свідчить корінець податкового повідомлення - рішення (а.с.7).

Отже, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1 663,12 грн.

Відповідно до п. п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПК України).

У встановлений строк для погашення податкового зобов'язання, відповідач не сплатив суму податкового зобов'язання.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Алєвтіна" (21000, м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд. 61 кв. 82, код ЄДРПОУ 32754641, р/р 26000177433800 АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, №26009055301491, №26056055306063 ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 302689) до державного бюджету податковий борг в сумі 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 12 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна