Судове рішення #2465455

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ




 

 


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

17 квітня2008року                                                                           м. Київ

 

Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого:  судді    Кравченко О.О.

суддів:                          Гончар Л.Я.

                                     Леонтович К.Г.

                                     Харченка В.В.

                                     Чалого С.Я.

 

при секретарі:                 Мерзлому Л.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за  касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2007  року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Апостолівської районної державної адміністрації, треті особи – Апостолівський районний відділ земельних ресурсів, Фонд Державного майна України, за участі прокурора Дніпропетровської області, про скасування рішень суб’єкта владних повноважень,-

 

в с т а н о в и л а:

 

У січні 2007 року відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося до суду з позовом до Апостолівської районної державної адміністрації, треті особи – Апостолівський районний відділ земельних ресурсів, Фонд Державного майна України, за участі прокурора Дніпропетровської області, про скасування рішень суб’єкта владних повноважень.

Постановоюгосподарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2007 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2007  року постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2007 року скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,  в касаційній скарзі просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд  виходив з того, що суд першої інстанції помилково вирішив, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції

Проте, з  таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись неможливо виходячи з наступного.

Стаття 55 Конституції України  гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження у суді  рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 Офіційне аналогічне тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та  статті 248-2 ЦПК України   дано і в  рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року.

Відповідно до п. 1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа  або інший суб’єкт , який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. В тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої пункту 1 статті 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів  індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

Згідно п.7 ст. 3 КАС України суб’єкт владних повноважень – це орган  державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже , в розумінні  ст.ст.3, 20 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції, обґрунтовано розглянута судами попередніх інстанцій за нормами КАС України і інстанційно  підсудна Вищому адміністративному суду України, як суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 12 Господарського  процесуального кодексу України господарським судам  не підсудні спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Предметом спору у даній справі є оскарження розпоряджень голови Апостолівської райдержадміністрації № 940-р-06 від 25.12.2006р. та № 958р-06 від 28.12.2006р., згідно з якими у позивача вилучені земельні ділянки з постійного користування.

Згідно зі ст.. 118 Конституції України, ст.. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Місцеву державну адміністрацію очолює її голова, який є посадовою особою (ст.ст. 8, 12 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Отже, Апостолівська районна державна адміністрація є органом державної виконавчої влади, а її голова – посадовою особою. 

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання земельних ділянок із земель державної власності в постійне користування юридичним особам за межами населених пунктів для сільськогосподарського виробництва надані саме районним державним адміністраціям, тому належним відповідачем у даній справі є Апостолівська районна державна адміністрація.

Відповідно до ст. 227 КАС України, підставою для  скасування  судового  рішення  суду  апеляційної  інстанції  і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин  ухвала суду  апеляційної  інстанції  підлягає  скасуванню, а касаційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 210, 221, 227, 230, 231  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ух в а л и л а:

 

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»  задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2007  року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

З оригіналом згідно

  Судді (підписи)

Суддя Вищого адміністративного суду

           України                                                                                В.В. Харченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація