КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2012 № 5011-11/2858-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
за участю представників
від позивача: Брус О.М. - дов. від 10.05.2012 року б/н
від відповідача 1: Леськов В.П. - дов. від 10.08.2011 року б/н
від відповідача 2: Леськов В.П. - дов. від 03.01.2012 року б/н
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" на рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2012 року
у справі № 5011-11/2858-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" (м.Київ)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТЦ Центр" (м.Київ)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Лайн" (Київська область, м. Вишгород)
про стягнення 658 610 грн. 61 коп.
встановив:
До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТЦ Центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Лайн" про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 658 610 грн. 61 коп., в тому числі: 538 672 грн. 15 коп. основного боргу, 37 358 грн. 36 коп. в якості 3% річних, 82 580 грн. 10 коп. інфляційних втрат.
Рішенням від 22.05.2012 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув солідарно з ТОВ „ІТЦ Центр" та ТОВ „Авто-Лайн" на користь ТОВ „УніКредит Лізинг" заборгованість у розмірі 4 311 грн. 87 коп. та 86 грн. 05 коп. судового збору.
Провадження у справі № 5011-11/2858-2012 в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 339 857 грн. 80 коп. припинив на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Стягнув з ТОВ „ІТЦ Центр" на користь ТОВ „УніКредит Лізинг" судовій збір у розмірі 6 797 грн. 75 коп. В іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „УніКредит Лізинг" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2012 року по справі № 5011-11/2858-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ „УніКредит Лізинг" задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-11/2858-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судових засіданнях 16.08.2012 року оголошувалася перерва до 23.08.2012 року до 10 год. 30 хв., 23.08.2012 року до 03.09.2012 року до 12 год. 15 хв.
Під час апеляційного провадження представник позивача підтримувала вимоги апеляційної скарги. Представник позивачів проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена, рішення господарського суду м. Києва має бути скасоване повністю та прийнято нове рішення по справі, яким позов задоволено повністю, виходячи з наступного.
19.09.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ІТЦ-Центр" (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № 846-LD, відповідно до умов якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від лізингоодержувача (на умовах, передбачених у додатку №1 до цього договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.
Ціна предмета лізингу становить 150 000 Євро, що на день укладання договору становить 1 055 259 грн. 75 коп. за офіційним курсом НБУ (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.4 договору від 19.09.2008 року № 846-LD строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку № 2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.
Згідно з п. 7.1 договору від 19.09.2008 року № 846-LD складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів, визначені в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
У п. 14.8 договору від 19.09.2008 року № 846-LD зазначається, що він набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами, та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за цим договором.
22.10.2008 року предмет лізингу вантажний авто бетонозмішувач KARRENA на базі Mercedes Benz ACTROS 3241B № шасі WDB9333051L328660 був переданий лізингодавцем лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.
В додатковій угоді від 26.01.2009 року № 1 до договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD сторони домовилися змінити графік платежів (додаток № 2 до договору).
19.09.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" (лізингодавець), Товариство з обмеженою відповідальністю „ІТЦ-Центр" (лізингоодержувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Лайн" (поручитель) уклали договір поруки № 846/SUR, згідно з п. 1.1. якого відповідно до умов договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD, укладеного між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 150 000 євро та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час, як це визначено в договорі фінансового лізингу.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 19.09.2008 року № 846/SUR поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога (з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання), - протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані в вимозі.
Пунктом 1.3 договору поруки від 19.09.2008 року № 846/SUR передбачено, що поручитель згоден, що його зобов'язання за цим договором є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії лізингодавця щодо стягнення за договором фінансового лізингу, або відмови лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням договору фінансового лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти лізингоодержувача або будь-якої дії, яка могла б звільнити поручителя від відповідальності за цим договором.
Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками всіх трьох сторін та припиняє свою дію тільки після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором (п. 3.8).
Місцевий господарський суд мотивував своє рішення наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 року № 723/97-ВР, в редакції Закону України від 16.12.1997 року № 723/97-ВР, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Дана норма закону викладена також у п. 12.4 договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD.
Внаслідок прострочення відповідачем 1 сплати лізингових платежів позивач листом від 04.06.2010 року № 960 відмовився від договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD з 11.06.2010 року.
Відповідно до акту приймання-передачі до договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD предмет лізингу було повернуто лізингоодержувачем лізингодавцю 30.06.2010 року.
За розрахунками позивача від дати підписання договору від 19.09.2008 року № 846-LD до дати припинення договору лізингу (19.09.2008 року - 11.06.2010 року) відповідач мав сплатити лізингові платежі на загальну суму 832 992 грн. 39 коп., фактично сплатив 294 320 грн. 24 коп., і таким чином заборгованість по лізинговим платежам становить 538 672 грн. 15 коп.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем сума боргу по лізинговим платежам розрахована невірно і становить 520 007 грн. 77 коп., оскільки позивачем невірно розрахована сума лізингових платежів, що підлягала сплаті - 814 328 грн. 01 коп.
Цей розрахунок зроблений на підставі п. 14.9 та 14.10 договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD.
Відповідно до п. 14.9 договору від 19.09.2008 року № 846-LD відмова будь-якої сторони не є підставою для звільнення лізингоодержувача від сплати комісії за організацію. За будь-яких умов лізингоодержувач зобов'язаний сплатити комісію за організацію, після чого вона не підлягає поверненню. Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати, у тому числі передбачені розділом 8 цього договору, а також витрати, пов'язані з відмовою, а також прямі і непрямі збитки, розмір яких не обмежується лише сумами, отриманими лізингодавцем за цим договором.
Згідно з п. 14.10 договору від 19.09.2008 року № 846-LD у випадку відмови, лізингодавець за рахунок отриманих від лізингоодержувача сум (зокрема, лізингових платежів), окрім комісії за організацію, має утримати, зарахувати та залишити суми у розмірі збитків (повністю або частково), як визначено лізингодавцем згідно з умовами цього договору і повернути різницю лізингоодержувачу.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наслідками відмови лізингодавця від договору є наступне:
- лізингоодержувач зобов'язаний у будь-якому випадку сплатити комісію за організацію, а також збитки і витрати, пов'язані з розірванням договору;
- лізингодавець зобов'язаний повернути лізингоодержувачу все сплачене ним по договору, за вирахуванням комісії за організацію та збитків.
Отже, відповідно до договору, внаслідок відмови лізингодавця від договору, у нього виник обов'язок повернути лізингоодержувачу всі сплачені останнім кошти, за вирахуванням комісії за організацію, а також збитків, яких, однак, лізингодавець не поніс.
Проте колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки ним невірно застосовано дані положення договору фінансового лізингу (п. 14.9 та п. 14.10), оскільки фактично лізингодавець за користування предметом лізингу вартістю 1 055 259 грн. 75 коп. за період з жовтня 2008 року по 11.06.2010 року мав би сплатити лізингодавцю комісію лізингодавцю у розмірі 3 738 грн. з нарахованими на неї 3% річних та інфляційними втратами та збитки, щодо яких місцевий господарський суд встановив факт їхньої відсутності.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, про те, що відмова від договору, зазначена в п. 14.9 та п. 14.10 договору стосується відмови від договору до передання предмета лізингу від лізингодавця лізингоодержувачу, про що зазначено в п. 14.8 договору фінансового лізингу від 19.09.2008 року № 846-LD. В той же час поняття відмови від договору визначене в п. 14.9 та в п. 14.10 не стосується поняття відмови від договору, визначеного в п. 12.4 договору (яке застосовується для відмови від договору після передачі предмета лізингу).
Відтак колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у позивача перед відповідачем 1 не могло виникнути заборгованості на підставі п. 14.9 та п. 14.10 договору, а відтак ним не могло бути здійснено зарахування зустрічних позовних вимог.
Сам предмет лізингу за час користування ним відповідачем 1 напротязі більш ніж одного року мав знецінитися, тому твердження відповідачів про те, що у випадку повернення відповідачем 1 позивачу предмету лізингу всі кошти мають бути йому повернуті не ґрунтується на положеннях закону та на умовах договору.
Місцевий господарський суд приходячи до висновку, що лізингодавець має повернути всі платежі, крім комісії за організацію договору (1800 Євро) та понесених збитків (збитки відсутні) не посилався ані на норму закону, ані на пункт договору, та безпідставно погодився з розрахунками відповідачів, що лізингодавцю має бути сплачено 304 853 грн. 08 коп. основного боргу у вигляді комісії.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 77 639 грн. 11 коп. та 3% річних в розмірі 35 212 грн. 89 коп.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи те, що місцевий господарський суд прийняв оскаржуване рішення за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (застосування арифметично невірного розрахунку та визначення суми комісії лізингоодержувача без посилання на певні норми закону чи положення договору), прийшов до висновку, який не базується на обставинах справи (щодо тлумачення п. 14.9 та п. 14.10 договору фінансового лізингу від 29.07.2008 року № 737-LD так ніби у даному спорі у позивача виник обов'язок повернути відповідачу 1 всі сплачені останнім кошти, за вирахуванням комісії за організацію і збитків), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 22.05.2012 року по справі № 5011-18/2832-2012 підлягає скасуванню.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов та апеляційна скарга ТОВ „УніКредит Лізинг" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" на рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2012 року по справі № 5011-11/2858-2012 задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2012 року по справі № 5011-11/2858-2012 скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити повністю. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТЦ Центр" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 27, ідентифікаційний код 35322128) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Лайн" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 9-А, ідентифікаційний код 32108002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 632 859 грн. 77 коп., в тому числі: 520 007 грн. 77 коп. основного боргу, 35 212 грн. 89 коп. в якості 3% річних, 77 639 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 12 657 грн. 20 коп. судового збору за розгляд позовної заяви та 6 328 грн. 60 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 5011-11/2858-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано___6.09.2012 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.