Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9822/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (представник до судового засідання не з'явився) до державного підприємства «Сніжнеантрацит» (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій в сумі 4 920 271,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (далі - Управління, позивач) звернулося до суду з позовною заявою до державного підприємства «Сніжнеантрацит» (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 920 271,51 грн. (а.с.а.с.3-5).

В обґрунтування позовної заяви Управління посилається на норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підприємство заперечило проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що фактичні витрати Пенсійного фонду України по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах робітникам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, повинні відшкодовуватися не за рахунок відповідача, а за рахунок коштів Державного бюджету України (т.2 а.с.а.с.95-96).

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (т.2 а.с.86).

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (т.2 а.с.102).

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 6 квітня 2011 року, позивач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Таким чином, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України.

Пункт 7 названого Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

До основних завдань Пенсійного фонду України, згідно пункту 3 цього Положення, належить: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідач Підприємство (вул. Леніна, 32, м. Сніжне, Донецька область, 86500 ідентифікаційний код - 31906124) є юридичною особою (т.1 а.с.8) та в силу пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.а.с.6, 9-244, т.2 а.с.а.с.1-73), позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 по працівниках Підприємства за період з 01.05.2012 року по 01.08.2012 року було витрачено коштів на загальну суму 4 920 271,51 грн., які мають бути відшкодовані останнім.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому згідно з пунктом 16 Прикінцевих положень вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

За приписами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 % від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція).

Означена Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з підпунктом 6.1. пункту 6 Інструкції ці розміри становлять:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абз.1 п.п.6.8 п.6 Інструкції).

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (абз.1 п.п.6.9. п.6 Інструкції).

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на вищенаведених приписах чинного законодавства, а лише опосередковуються невірним розумінням останнім змісту абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже означеною нормою встановлено порядок використання джерел фінансування виплати пенсій, що жодним чином не впливає на порядок відшкодування роботодавцем фактично здійснених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що доказів відшкодування Підприємством фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку матеріали справи не містять, суд вважає необхідним позовні вимоги Управління задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості в сумі 4 920 271,51 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Сніжнеантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області заборгованість в сумі 4 920 271,51 грн. (чотири мільйони дев'ятсот двадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня п'ятдесят одна копійка) яка виникла за період з 01.05.2012 року по 01.08.2012 року по витратах Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на виплату та доставку пенсій, які були призначені та виплачені колишнім працівникам державного підприємства «Сніжнеантрацит» відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.