Справа № 2/0124/2045/2012

(0124/5863/2012)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі - Олефір А.С., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину по закону

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання причини пропуску строку на прийняття спадщини поважною, визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини за законом в 90 днів після смерті матері - ОСОБА_5; визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 лютого 2008 року виданого ОСОБА_6 реєстровий № 4-629- недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що матері позивача ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № 2099 від 19 січня 1993 року належало ? частки квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача померла, її спадкоємцями є: ОСОБА_4, ОСОБА_6 - її чолові, ОСОБА_2 - дочка померлої. Вказаний в законі строк для прийняття спадщини після смерті матері позивача закінчився 26 травня 2005 року, однак протягом даного строку позивач не звернулась з заявою про прийняття спадщини, оскільки 25 серпня 2003 року вона уклала контракт згідно з яким вона прийнята на роботу у якості туристичного гіда, а роботодавець надав їй лише відпустку в 3 дні на похорони матері, які в той же час співпали з вихідними днями і вона не мала можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У 2005 році роботодавець відмовив їй у наданні відпуски для поїздки в Україну. Вважає, що нею пропущений строк для прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин. 22 лютого 2008 року ОСОБА_6 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_2 яка належала померлій матері позивача. Таким чином, ОСОБА_7 не мав права спадкувати усю частку, оскільки позивач також є спадкоємцем. У послідуючому ОСОБА_6 помер, і усю квартиру, у тому числі ? частку квартири, що успадкована після смерті матері позивача, успадкувала дочка ОСОБА_8 - ОСОБА_2. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 лютого 2008 року виданого ОСОБА_6 реєстровий № 4-629 підлягає визнанню недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що ОСОБА_4 пропустила строк на звернення з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_5 без поважних причин у зв'язку з чим зазначений строк і не підлягає поновленню. Що стосується вимог про визнання свідоцтва недійсним, то вказані вимоги не можуть також бути задоволеними, оскільки позивачка не прийнявши спадщину передчасно заявила вказані вимоги.

Вислухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши надані докази, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що в позові повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У силу ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є рідною дочкою ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с.9), копією свідоцтва про одруження (а.с.10), копією свідоцтва про шлюб (а.с.13).

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві власності в рівних частках належала квартира АДРЕСА_3, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло № 2099 від 12 листопада 1993 року (а.с.11,12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, що підтверджено копією свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.14).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 були: чоловік - ОСОБА_6, дочки - ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 отримав її чоловік ОСОБА_6 у виді ? частки квартири АДРЕСА_4 АРК, що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2008 року (а.с.18).

При цьому судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 ні у встановлений законом шестимісячний строк, ні по дійсний час до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 не зверталася, що підтверджено копією спадкової справи № 57 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_5 (а.с. 49-66 матеріалів цивільної справи № 2/0124/64/2012), та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6 у віці 91 років, що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с.26).

Відповідно до копії спадкової справи № 247 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті ОСОБА_6 (а.с.28-49), єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 є його дочка - ОСОБА_2, яка 12 липня 2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на спадщину що складається з квартири № 39, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 44); грошових внесків на суму 18736,34 гривень (а.с.48).

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 мала можливість у встановленому законом порядку (у шестимісячний строк) звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матерії - ОСОБА_5 оскільки приїжджала на Україну в м. Ялта, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні у показах свідків ОСОБА_9ОСОБА_10, та ОСОБА_11, а також не мала перешкод надіслати нотаріально завірену заяву про прийняття спадщини до Першої Ялтинської державної нотаріальної контори, у зв'язку з чим суд приходить до висновку що ОСОБА_4 пропустила строк для прийняття спадщини з неповажних причин і цей строк не підлягає поновленню.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_12 як спадкоємець ОСОБА_5 правомірно отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_13 у виді ? частки квартири № 39, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, і дане свідоцтво про право на спадщину за законом не підлягає визнанню недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6,10, 60, 212-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1272, 1301 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину по закону - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: