Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7469/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:22
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мєзєнцева Є.І.
при секретарі Сорокіній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора (представник Новосельцева О.М., посвідчення №4519) в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України (представник до судового засідання не з'явився), Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (представник до судового засідання не з'явився) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (далі - Інспекція, позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн. (а.с.а.с.2-3).
В обґрунтування позовної заяви Прокурор зазначає, що в ході проведення перевірки у Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області додержання вимог Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт» суб'єктами підприємницької діяльності з надання послуг щодо пасажирських перевезень, було встановлено порушення відповідачем чинного законодавства України при наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту, в результаті чого Інспекцією на відповідача було накладено штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 510 грн., про що складено акт №045768 від 25.11.2011 року відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та прийнято постанову №143417 від 10.01.2012 року.
Після проведення повторного автоматичного розподілу справи між суддями відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 01.08.2012 року №542 (а.с.26), справа №2а/0570/7469/2012 була передана судді Донецького окружного адміністративного суду Мєзєнцеву Є.І. для розгляду по суті.
Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивачі до судового засіданні не з'явилися, Інспекція надала клопотання про розгляд справи без участі її представника (а.с.34).
Відповідач до судового засіданні не з'явився, поштовий конверт з повідомленням про час та місце судового засідання повернувся з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат не разыскан» (а.с.36). За таких обставин, відповідно пункту 4 статті 33 КАС України судове повідомлення вважається врученим відповідачу належним чином.
В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 21.08.12 року з 1015 до 1022 години.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», серед іншого, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
За змістом пункту 6 частини 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Із суті статті 361 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Частиною 2 статті 60 КАС України унормовано, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановлю Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004 року (ділі - Положення), Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.
Згідно підпункту 1 пункту 4 та абзацу 3 підпункту 4 пункту 4 Положення, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів, зокрема, за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, а також розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення (абз.2, 5 п.5 Положення).
Згідно пункту 8 Положення, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
Таким чином, територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
Так, Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, під час проведення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, були встановлені порушення відповідачем норм чинного законодавства України при наданні послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується наступним.
Механізм здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт та наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначений Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок).
Одночасно пункт 20 Порядку встановлює, що за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання. Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Із матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2011 року Інспекцією складено акт №045768 проведення перевірки додержання відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення за яке передбачена відповідальність абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме експлуатація легкового автомобіля облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. При цьому судом приймається до уваги той факт, що означений акт підписано водієм транспортного засобу (відповідачем) без будь-яких зауважень та заперечень (а.с.9).
В світлі частини 7 статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі», викладеним у статті 1 цього Закону, а саме: легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Згідно статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, зокрема, для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Поряд з тим, абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, передбачає застосування штрафної санкції у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 25 Порядку, справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку закріплено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Як вбачається, відповідач запрошувався на розгляд справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який було призначено Інспекцією на 26 грудня 2011 року, про що свідчить поштове повідомлення вручене йому 07 грудня 2011 року (а.с.8).
10 січня 2012 року постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області №143417 прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.6).
За приписами пункту 28 зазначеного Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (п.29 Порядку).
Судом встановлено, що позивачем, у межах строків визначених пунктом 29 Порядку, на адресу відповідача направлялась рекомендованим листом копія вищевказаної постанови про застосування фінансових санкцій для добровільного виконання (а.с.7). Однак, станом на час розгляду справи сума штрафної санкції залишилась не сплаченою.
Оскільки, доказів оскарження відповідачем вищезазначеної постанови про застосування фінансових санкцій до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як і її скасування в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, суд виключає можливість поставлення під сумнів фактів встановлених означеним актом та відповідно законності вимог Прокурора, що в свою чергу зумовлює висновок про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (86100, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Донецька, ГУДК Донецької області, р/р 31112106700002, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045, код 21081100 фінансові санкції у сумі 510 грн. (п'ятсот десять гривень).
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 21 серпня 2012 року в присутності представника Прокурора.
Повний текст постанови складений 21 серпня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мєзєнцев Є.І.